|
Головне меню >> |
|
|
ДОКУМЕНТИ УПОВНОВАЖЕНОГО З ПРАВ ЛЮДИНИ, |
|
|
ЗВЕРНЕННЯ* щодо загострення суспільно-політичної кризи під час виборів Президента України 2004 р. та загрози забезпеченню конституційних прав громадян України Дорогі співвітчизники! Надзвичайні події, які останнім часом відбуваються в нашій державі, а також Ваші численні звернення до мене як до Уповноваженого з прав людини змушують засвідчити свою позицію. Уповноважений з прав людини з усією відповідальністю наголошує, що суспільно-політичну кризу спричинили не лише ті порушення, що відбулися під час виборчого процесу, а й масове та довготривале порушення прав людини в Україні. До кризи насамперед призвело цинічне ігнорування владою гідності та інтересів простої людини, людини праці. Саме тому народ України від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі вийшов на вулиці та майдани, він вийшов, щоб нарешті бути почутим. На жаль, ситуація переростає у відкрите протистояння і стає вкрай небезпечною для нашого суспільства. Наявною є загроза громадянського конфлікту. Виявилось, що монолітність Української держави, була такою лише зовні. Нині ми опинились перед найкритичнішим за всю новітню історію України випробуванням можливим територіальним розколом України. На жаль, всі роки незалежності державна політика була спрямована на консервування регіональних, духовних, релігійних, національних суперечностей, які існували впродовж усіх цих років і, що найбільш злочинно, ці суперечності експлуатувалися в інтересах тієї чи іншої політичної еліти. Я глибоко переконана, що можливий розкол України не принесе добра нікому ні Заходу, ні Сходу України, втратять усі, як свого часу втратили від розпаду Радянського Союзу. Я закликаю всі політичні сили піднестися над своїми особистими амбіціями, регіональними інтересами і зрозуміти одне: Українська держава це надбання усіх її громадян і вона не може бути принесена на вівтар перемоги жодного кандидата. Тому пропоную шановним Віктору Федоровичу Януковичу і Віктору Андрійовичу Ющенку сісти за стіл переговорів і з притаманною обом державною відповідальністю і мудрістю знайти компромісне рішення на користь усіх громадян України. Готова особисто бути посередником у цих переговорах. Звертаюся до Президента України шановний Леоніде Даниловичу, Ви як діючий Президент України не маєте права на симпатії та антипатії. Сьогодні не іноземні посередники, а саме ми українці і Ви як гарант Конституції та дотримання прав і свобод людини, відкинувши власні амбіції, дбаючи про державу, якою керували понад 10 років, зобовязані зупинити громадянське протистояння та ввести розвязання всіх гострих проблем виключно у правову площину відповідно до Конституції та законів України. Верховна Рада України 27 листопада 2004 року своєю постановою намагалась досягти рівноваги в суспільстві. Зокрема, було передбачено зобовязання зняти блокування адміністративних будинків. Проте вже увечері того дня цю домовленість було порушено. Як наслідок сьогодні Кабінет Міністрів не може реалізовувати свої конституційні функції по управлінню економікою, що веде до непередбачуваних наслідків у соціально-економічній сфері. А тому я звертаюся до Віктора Андрійовича Ющенка негайно розблокувати центральні та регіональні органи виконавчої влади. Хочу висловити щиру подяку тим молодим хлопцям внутрішніх військ, які весь цей час цілодобово несуть свою мирну вахту, та працівникам міліції, які забезпечують громадський порядок. Завдяки Вам вдалося утриматися від застосування сили. Розпочався різдвяний піст час молитов та примирення. Обидва кандидати в Президенти України православні. А тому я глибоко переконана, що саме християнська віра має стати запорукою розумного компромісу, який обовязково буде знайдено в інтересах усіх громадян України. Н.Карпачова 29.11.2004 р.
ЗВЕРНЕННЯ до органів державної влади, місцевого самоврядування Шановні співвітчизники! Мене як людину, уповноважену здійснювати парламентський контроль за додержанням конституційних прав громадян та захист прав кожного на території України, глибоко турбує незахищеність багатьох з нас, а особливо літніх людей та дітей, внаслідок ситуації, яка склалася в перші морозні тижні нового 2006 року. Це викликало масові звернення та листи потерпілих до інституції Уповноваженого з прав людини. Чинна влада в особі глави держави визнала, що тільки від аварії в Алчевську майже 70 тисяч українців опинилися сам на сам з холодною зимою. За загальними цифрами трагедія конкретних людей. З-поміж них 624 людини, які померли від переохолодження упродовж останніх 18 діб, а також понад 4 тисячі госпіталізованих з діагнозом переохолодження організму та обмороження. Не обминула біда Луганщину і позаминулої доби: від вибуху природного газу в двох будинках обласного центру загинуло 8 осіб, а 17 потерпілих потрапили до лікарні. Десятки людей залишилися без даху над головою. Отже, за жахливі умови існування людина розплачується власним здоровям, а то й життям! Чому так відбувається? За відповіддю далеко ходити не треба: в багатьох випадках органи виконавчої влади, керівники підприємств, установ та організацій продовжують ганебну практику липових звітів про готовність обєктів життєзабезпечення до зими, чим прикривають власну байдужість до громадян. Та чи не найбільше потерпають від такого окозамилювання та безвідповідальності дорослих саме наші діти. Вкотре доводиться з болем у серці говорити про трагічні наслідки від практично повсюдного недотримання правил техніки пожежної безпеки. Внаслідок цього тільки минулого року українські родини втратили 119 своїх дітей! Нинішній рік приніс нові жахливі звістки. А з-поміж них і про загибель у перший день лютого від вогню двох діток 2000 та 2005 років народження у селі Гошів Овруцького району Житомирської області. Пожежа виникла внаслідок короткого замикання. Ще трагічнішим міг би бути випадок у селі Ручаївці Запорізької області, де в приватному будинку спалахнув старий телевізор. На щастя, Батько ж юної рятівниці, навіть не згадавши про своїх малих дітей, виліз у вікно і втік з місця події. Катрусю за її самовідданий вчинок називають запорізькою Настею Овчар. Керівництво МНС України вирішує питання про нагородження юної героїні відзнакою. Цими днями ледь не загинула від вогню дворічна дівчинка в селі Коженьки Білоцерківського району на Київщині, яку мати залишила вдома одну, а щоб та не замерзла, ввімкнула електрообігрівач, що знаходився ледь не впритул до ліжка. Дівчинку вдалося врятувати. А мати так і не зявилася на місце пожежі. На жаль, доводиться констатувати, що складні життєві ситуації, внаслідок яких діти приречені залишатися наодинці з бідою та проявляти героїзм через недбалість дорослих, на сьогодні не поодинокі. Однак вони дотепер не стали предметом пильної уваги й занепокоєння всього суспільства. Трагедії маленьких громадян, кинутих напризволяще їхніми родинами, як на мене, мають спонукати дорослих повернутися обличчям до проблеми прав дитини, захисту її найголовнішого права на життя. Держава, місцеві органи влади повинні залучати до цієї невідкладної справи широку громадськість, усіх людей доброї волі. Потрібно створити передумови для того, щоб суспільство постійно піклувалося про долю потерпілих і бездоглядних дітей. Адже з нашого загального прагнення захистити права маленького громадянина на дитинство, власне, і народжується людська гідність та віра в добро. Саме тут джерела поваги до прав і свобод людини, її віри в справедливість. Тільки консолідацією суспільства навколо цієї проблеми можна подолати байдужість до прав дитини. Адже мова про майбутнє України. Моє глибоке переконання: приреченим є те суспільство, де незахищені діти потерпають від байдужості дорослих. Подолати недбале ставлення до свого майбутнього невідкладна проблема держави, якій уже час повернути дітям свої борги. Сплатити по-справжньому і за великим рахунком. Вкотре настійно наголошую: без запровадження в державі більш високих соціальних стандартів, подолання бідності, забезпечення роботою і заробітною платою батьків, про права дитини на гідне життя і безпеку годі й говорити. Байдужість штовхає до прірви. У звязку з цим мною розроблений законопроект, яким має бути встановлена відповідальність (від адміністративної до кримінальної) за безвідповідальне батьківство та залишення дітей без догляду. Найближчим часом до Верховної Ради України надійде подання Уповноваженого з прав людини з проектом запропонованих законодавчих змін. Н.Карпачова 06.02.2006 р.
ЗАЯВА про загрозу конституційним правам громадян України Україна на порозі виборів до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування. Народ, який є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, має визначати свою долю на найближчі пять років. Забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян є справою великої державної ваги, обовязком влади та органів місцевого самоврядування. Проте вивчення та аналіз ситуації на місцях, а також звернень, що надходять до Уповноваженого з прав людини, дають підстави заявити про загрозу реалізації конституційних прав мільйонів громадян України на вільне волевиявлення. Насамперед це є наслідком того, що сама філософія українського законодавства про вибори від самого початку пронизана так званим обвинувальним ухилом щодо можливості громадян зловживати своїм виборчим правом. Фактично обрані форми боротьби з можливими зловживаннями та фальсифікаціями унеможливлюють реалізацію прав мільйонів громадян. Громадяни не відчувають, що держава дорожить кожним їхнім голосом. Допущено велику кількість помилок у списках виборців при написанні прізвищ, імен громадян, назв вулиць. До списків знову не внесені сотні тисяч громадян України, які не мають реєстрації за місцем проживання. Ще у 2000 році Уповноважений з прав людини у своїй Щорічній доповіді привертала увагу до цієї проблеми та запропонувала створити Єдиний державний реєстр виборців. Проте далі розмов як за старої, так і за нової влади ця справа не зрушилась. Усвідомлюючи реальну загрозу дотриманню конституційних виборчих прав, органи державної влади і місцевого самоврядування, члени виборчих комісій, політичні партії мають невідкладно залучити, крім усього іншого, безпосередньо самих виборців для виправлення наявних помилок у виборчих списках. Верховна Рада України має терміново внести зміни до виборчого законодавства, які дали б змогу громадянам у суді, окружних та територіальних виборчих комісіях вирішувати питання про внесення їх до списків виборців напередодні та у день голосування, а у разі невиправлення помилок вирішувати це питання невідкладно прямо на виборчих дільницях без будь-яких перешкод і бюрократичних перепон. Протягом останніх років Уповноваженим неодноразово порушувалася проблема забезпечення виборчих прав мільйонів громадян України, які змушені працювати за кордоном, здебільшого нелегально. До цього часу влада так і не спромоглася надати кредит довіри цим громадянам, аби страх, як і раніше, не гнав їх від дипломатичних установ України. Окрім цього, згідно з нормами закону трудящі-мігранти для реалізації свого конституційного виборчого права мають, як мінімум двічі, прибути до дипломатичного відомства України (віддаленість, наявність коштів ніхто не врахував). Окремо має вирішуватися проблема у Придністровській Республіці, де досі не створено жодної дільниці для голосування. Реалізація виборчих прав осіб похилого віку, інвалідів, тяжко хворих, у тому числі тих, хто знаходиться в лікарнях, обставлена такими формальними законодавчими нормами, які не можуть не привести до трагедій, що сталися під час останніх виборів Президента України. Треба було ризикувати своїм здоровям, а то й життям заради того, щоб проголосувати. Невиправданих значних фінансових витрат вимагає процедура для реалізації прав громадян, які в день виборів, через певні життєві обставини, вимушені перебувати за межами постійного місця проживання і голосувати за відкріпними посвідченнями. Особливо гостро це постане в сільській місцевості. Уповноважений з прав людини переконана, що у виборчому законодавстві мають бути такі механізми, які не дозволяли б незаконно використовувати голоси виборців в інтересах різних політичних сил і водночас не порушували б право зазначених категорій громадян на вільне волевиявлення. Особливу тривогу викликає те, що досі не завершено формування дільничних виборчих комісій. Не всі субєкти виборчого процесу виявилися спроможними направити своїх представників до складу цих комісій. Окрім того, дехто відмовляється працювати у виборчих комісіях і через адміністративний тиск та загрозу переслідувань членів дільничних і територіальних комісій. Дотепер залишається нерозвязаною й проста проблема голосування членів виборчих комісій на тих дільницях, де вони безпосередньо зайняті в день виборів. Ще є час, щоб ці невідкладні проблеми розвязувати через відповідні зміни до законодавства України. З досвіду моніторингу парламентських виборів 2002 року та з урахуванням того, що у нинішніх виборах братиме участь ще більша кількість партій та блоків, висока вірогідність порушення конституційного виборчого права громадян у день виборів через черги, недотримання таємності голосування тощо. Вважаю, що у країні органами державної влади та місцевого самоврядування мають бути негайно здійснені рішучі та ефективні заходи для забезпечення кожному громадянину конституційного права на вільне волевиявлення під час виборів 26 березня 2006 року. Справа честі для держави забезпечити високі демократичні стандарти виборів та право кожної людини на вільне волевиявлення. Н.Карпачова 13.03.2006 р.
ЗАЯВА про захист прав людини на безпеку, Українська громадськість глибоко схвильована зухвалим фактом незаконного допуску в порт Феодосії військово-транспортного судна Adventure під прапором США і вивантаження з нього озброєння, боєприпасів та військово-інженерної техніки, розміщення у місті Феодосії військовослужбовців США в рамках підготовки до спільного україно-американського тактичного навчання Сі-Бриз-2006. Вивантажену військову техніку і озброєння намагаються перекинути в глибину півострова на військовий полігон Старий Крим. За повідомленнями ЗМІ, у Чорне море увійшли і взяли курс на Феодосію ще два військових кораблі НАТО. Зазначеними діями порушуються статті 85 і 92 Конституції України, відповідно до яких ...порядок допуску і умови перебування збройних сил інших держав на території України встановлюються виключно законами України. Згідно зі ст.8 Закону України Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України рішення Президента про допуск підрозділів інших держав на територію України набирає чинності лише після його схвалення Верховною Радою України. Законопроект про схвалення Указу Президента від 31 січня 2006 року за №78/2006 тричі 9, 10 і 21 лютого 2006 року вносився на розгляд Верховної Ради України, проте жодного разу не знайшов підтримки більшості народних депутатів України. Загальновідомо, що 1 грудня 1991 року народ України на Всеукраїнському референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України і Декларацію про державний суверенітет України, якими визначено позаблоковий статус країни. Цілком зрозуміло, що брутальне порушення Конституції України і фундаментальних державотворчих документів викликало справедливе обурення мешканців Феодосії, кримчан, різних політичних партій і громадських організацій України, спричинивши масові акції протесту і цілодобове пікетування Феодосійського морського торгового порту. Уповноважений з прав людини вважає, що незаконне перебування на території України військових підрозділів НАТО можна оцінити як спробу посягання на суверенітет і національну безпеку України. Уповноважений підтримує законні вимоги учасників акцій протесту щодо припинення порушень прав людини на безпеку, громадянський мир та спокій і вважає цілком обґрунтованим рішення сесії Феодосійської міської ради від 29 травня 2006 року щодо оголошення Феодосії територією, вільною від НАТО. За таких обставин Президент України як глава держави, гарант дотримання конституційних прав і свобод людини і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України має вжити невідкладних заходів з метою звільнення території України від незаконного перебування іноземних військ. Уповноваженим з прав людини внесено подання Генеральному прокурору України про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні Конституції та чинного законодавства України. Якими б економічними і політичними вигодами не мотивувалося перебування військ НАТО на території України, неприпустимо діяти поза Конституцією і законами України, приносити в жертву безпеку і спокій наших співвітчизників. Н.Карпачова 29.05.2006 р. |
|