Головне меню   

 ВСТУП

Стан дотримання прав і свобод людини в Україні продовжує залишатися складним. Як і раніше, відбуваються серйозні порушення громадянських, політичних, соціальних, економічних, культурних прав і свобод. Важко розв’язуються проблеми, що безпосередньо стосуються інтересів людей.

Незадовільно забезпечуються права на життя і охорону здоров’я, екологічні права громадян. Не поліпшується ситуація з виконанням судових рішень, мають місце факти застосування катувань працівниками правоохоронних органів, значна кількість громадян перебуває за межею бідності. Залишаються проблеми із свободою слова та віросповідання, дотриманням прав національних меншин.

На жаль, права і свободи людини і громадянина все ще не стали в Україні реальною цінністю. Це зумовлено насамперед бюрократизацією та корумпованістю державних структур, формальним характером багатьох демократичних інститутів, нерозвиненістю ринкових відносин, що створює труднощі на шляху формування правової держави і громадянського суспільства в нашій країні. Проблема прав людини поки що не сприйнята більшістю керівників різного рівня як пріоритетна. Переважна більшість наших співвітчизників не має чіткого уявлення про свої права, надто про форми і методи їх захисту.

В цих умовах дуже важливою є діяльність усіх конституційних органів країни по захисту прав і свобод людини. Разом з судовою гілкою влади суттєву роль мають відігравати і позасудові механізми такого захисту. Як свідчить світова практика, одним із найефективніших механізмів позасудового захисту прав і свобод людини є інститут омбудсмана. В нашій державі – це Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. На нього згідно з Конституцією України покладено парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та розгляд звернень громадян щодо захисту їхніх прав.

Виконуючи свої конституційні обов’язки, Уповноважений з прав людини постійно проводить системний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, результати якого подаються Верховній Раді України у щорічних доповідях Уповноваженого.

Вашій увазі пропонується чергова Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. В ній наведено результати комплексного дослідження стану дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав і свобод людини відповідно до Конституції, чинного законодавства України та міжнародних стандартів прав людини.

Як і в попередніх доповідях, у ній зроблено посилання на випадки порушень прав і свобод людини і громадянина, щодо яких Уповноваженим вживались необхідні заходи, на результати перевірок, що здійснювалися Уповноваженим з прав людини. Також проаналізовано заходи, вжиті органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо усунення порушень прав і свобод людини за наслідками попередньої щорічної та спеціальної – про захист прав громадян України за кордоном – доповідей Уповноваженого.

Слід відзначити й певні новації доповіді. Так, під час аналізу стану дотримання конкретних прав об’єктивно показана роль органів державної влади, посадові особи яких безпосередньо несуть відповідальність за брутальне порушення цих прав. Це, зокрема, стосується посадових осіб судової гілки влади, міністерств внутрішніх справ, юстиції, праці та соціального захисту, охорони навколишнього природного середовища.

Розширено перелік окремих категорій населення, стан дотримання прав яких розглядається в доповіді. Так, уперше аналізуються питання забезпечення прав людини у Збройних Силах України та прав біженців.

Кожен розділ цієї доповіді містить висновки й рекомендації, спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини в Україні та дотримання прав окремих груп населення.

На підставі здійсненого аналізу Уповноважений вважає, що стан дотримання прав і свобод людини в Україні поки що залишається далеким від міжнародних стандартів, а в країні, як і раніше, мають місце масові порушення конституційних прав громадян. Безкарність такого роду порушень не сприятиме формуванню правової культури суспільства, підриває віру в справедливість демократичних інститутів держави. Для подолання ситуації, що склалася, потрібна як політична воля і професіоналізм всіх державних структур, так і активна боротьба громадян за свої права і законні інтереси.

Уповноважений з прав людини сподівається, що доповідь сприятиме підвищенню правової свідомості, розумінню демократичних цінностей, посиленню гарантій дотримання прав і свобод людини в Україні. Всім нам потрібно усвідомити, що повага до прав людини нарешті має стати пріоритетом суспільно-політичного і економічного розвитку нашої держави.