Головне меню   

1.3. АНАЛІЗ ЗАХОДІВ, ВЖИТИХ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗА
НАСЛІДКАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ УПОВНОВАЖЕНОГО З ПРАВ ЛЮДИНИ
“СТАН ДОТРИМАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ”

2 квітня 2003 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України Уповноважений з прав людини представила свою Спеціальну доповідь “Стан дотримання та захисту прав і свобод громадян України за кордоном”. Доповідь стала узагальненим актом реагування на численні факти порушень прав громадян України під час їх перебування за кордоном і мала на меті комплексно проаналізувати окреслену проблему та внести рекомендації та пропозиції, які сприяли б удосконаленню наявних механізмів захисту прав громадян України за кордоном, а також розробці довгострокової державної політики у сфері міграційних відносин із урахуванням перспектив глобального світового розвитку, інтересів України та її громадян.

За результатами представлення Спеціальної доповіді Верховна Рада України прийняла постанову від 3 квітня 2003 р., якою були надані доручення Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та іншим комітетам парламенту, Кабінету Міністрів України, відповідним міністерствам і центральним відомствам України, Національній академії наук України, Національному банку України, Генеральній прокуратурі України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям розглянути внесені Уповноваженим пропозиції щодо приведення законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів з метою забезпечення захисту прав громадян України за кордоном та вдосконалення правозастосовчої практики.

Спеціальну доповідь Уповноваженого відповідно до п.11 ст.13, ст.15 та ст.22 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” як узагальнений акт реагування було направлено головам Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій та обласних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

На представлення спеціальної доповіді відреагував Президент України, надавши доручення Прем’єр-міністру України внести питання щодо захисту прав та інтересів громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, на розгляд Кабінету Міністрів України.

Крім цього, Президент України доручив Прем’єрміністру України та Голові Національного Банку України до 1 січня 2004 р. “розглянути можливість створення спрощеної процедури грошових переказів з-за кордону для громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном”, а також віце-прем’єрміністру України та міністру закордонних справ України опрацювати питання щодо запровадження в дипломатичних представництвах України в Російській Федерації, Польщі, Італії, Португалії відповідальних осіб за питання трудової міграції (аташе з питань трудової міграції).

На виконання постанови Верховної Ради та за ініціативою Прем’єрміністра України, за безпосередньої участі Уповноваженого урядом було розроблено та затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження заходів щодо організаційного забезпечення подальшого вдосконалення законодавства з питань захисту прав і свобод людини та приведення його у відповідність з міжнародними стандартами (за щорічною та спеціальною доповідями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини)” від 20 листопада 2003 р.

У розпорядженні передбачено вжиття низки законодавчих, правозастосовчих та організаційно-фінансових заходів з метою поліпшення стану дотримання прав та свобод громадян в Україні та під час перебування за її межами. Зокрема, згідно з розпорядженням мають бути здійснені заходи щодо ратифікації Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 р., продовжена робота з вивчення питання щодо ратифікації низки конвенцій Міжнародної організації праці, в тому числі Конвенції №179 про найм і працевлаштування моряків, конвенцій №97 про трудящих-мігрантів, №143 про зловживання у сфері міграції та забезпечення трудящим-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення та №181 про приватні агентства зайнятості.

Розпорядженням передбачено також продовження роботи з укладення низки міжнародних договорів: про працевлаштування громадян, про підтримку в галузі медичного страхування, про соціальне забезпечення громадян та, що особливо важливо, здійснення постійного моніторингу за їх виконанням.

Низка пропозицій спрямована на удосконалення системи статистики та обліку даних, пов’язаних із міграцією, зокрема, розробка та запровадження єдиної автоматизованої інформаційної системи обліку та аналізу міграційних потоків.

Згідно з розпорядженням уперше планується також передбачити в Державному бюджеті, починаючи з 2005 р., цільові видатки на забезпечення правового захисту громадян України, позбавлених волі на території іноземних держав.

Надзвичайно важливо, що в розпорядженні визначені конкретні виконавці, в тому числі на регіональному рівні, відповідальні за реалізацію вищенаведених заходів, та визначено строки їх виконання. Крім того, на центральні та місцеві органи виконавчої влади покладено обов’язок інформувати щороку до 1 липня та 1 грудня Кабінет Міністрів України про хід їх виконання.

Постанова Верховної Ради, доручення Президента України та розпорядження Кабінету Міністрів України створили сприятливе правове поле для розв’язання болючих проблем, пов’язаних із розробкою міграційної політики та захистом прав громадян України за кордоном.

Спеціальна доповідь вивела обговорення проблеми трудової міграції на якісно новий рівень, дала необхідний інструментарій для більш ґрунтовного та кваліфікованого прийняття рішень у сфері міграційних відносин та щодо забезпечення прав громадян України за кордоном.

За час, що минув, відбулася низка конференцій, семінарів, “круглих столів”, в яких взяла участь Уповноважений та її представники, підготовлено ряд телепрограм, пов’язаних із трудовою міграцією, в пресі опубліковані численні статті з цієї проблематики.

Певні зрушення спостерігаються і стосовно реалізації рекомендацій, висловлених Уповноваженим у Спеціальній доповіді.

Так, згідно з Указом Президента України Постійний представник України в Раді Європи А.Шевчук 2 березня 2004 р. від імені України підписав Конвенцію Ради Європи про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 р.

25 червня 2004 р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України “Про основні засади міграційної політики України”, поданий народними депутатами України І.Гайдошем та М.Шульгою, з наступним його доопрацюванням та внесенням на друге читання.

Зважаючи на те, що втрати при переказі грошей із-за кордону в Україну становлять 12–13% від суми переказу (плата за послуги та витрати на конвертацію), у 2004 р. – Антимонопольним комітетом України було розпочато розслідування ситуації на ринку грошових переказів. За результатами розслідування Антимонопольний комітет України рекомендував компанії “Вестерн юніон” знизити тарифи на грошові перекази в Україну. Після тривалих переговорів компанія погодилася виконати рекомендації Антимонопольного комітету України. Представники компанії повідомили, що з 1 квітня 2005 р. тарифи на перекази до 200 євро з Іспанії, Португалії та Італії будуть знижені щонайменше на 40%. Окрім цього, компанія зобов’язалася запровадити нову послугу з грошових переказів в Україну зі США за зниженими тарифами. У подальшому компанія планує переглянути і тарифи на грошові перекази з Польщі, Греції, Ізраїлю, Чехії та Німеччини, де також працює значна частина українських заробітчан.

28 травня 2004 р. відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством закордонних справ України та Укрінюрколегією, який формалізував і надав правової визначеності співпраці Міністерства закордонних справ та Укрінюрколегії щодо правового захисту громадян України за кордоном. Перше положення преамбули документа є прямим посиланням на висновки спеціальної доповіді Уповноваженого.

Крім цього, за інформацією, наданою МЗС України, для забезпечення системного характеру роботи з громадянами, а також враховуючи особливу роль звернень громадян до посольств і консульств України у забезпеченні постійного зв’язку між державою та громадянами, рішенням Колегії МЗС України від 18 грудня 2003 р. запроваджено єдині стандарти роботи із зверненнями громадян в усіх дипломатичних представництвах та консульських установах за кордоном, а також представництвах МЗС в Україні.

З 11 грудня 2003 р. у міністерстві встановлено чіткий порядок прийому громадян, запроваджено щоденний особистий прийом та надання правових консультацій громадянам України, в тому числі по телефону й електронною поштою, розширено розділ з консульсько-правових питань на веб-сторінці МЗС України. Результати роботи за підсумками особистого прийому щодня доводяться до відома міністра.

Усі вищенаведені факти свідчать про значні позитивні зрушення у забезпеченні прав трудящих-мігрантів та членів їх сімей, поштовхом до яких стала спеціальна доповідь Уповноваженого з прав людини.

Водночас недостатньо ефективно виконується Розпорядження Кабінету Міністрів від 20 листопада 2003 р. Так, у Державному бюджеті України на 2005 р. так і не було закладено цільові видатки на забезпечення правового захисту громадян України, позбавлених волі на території іноземних держав, що є прямим порушенням урядової постанови, недостатньо активно ведеться робота по укладенню двосторонніх договорів України з іншими державами у сфері працевлаштування громадян, медичного страхування та соціального забезпечення, відсутній ефективний моніторинг за їх виконанням. Так і не вирішено питання створення Державної міграційної служби.

Значного поширення Спеціальна доповідь набула і в регіонах України, про що Уповноваженого поінформували у своїх відповідях обласні державні адміністрації та ради. На жаль, не надійшли відповіді від Дніпропетровської, Івано-Франківської, Житомирської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської та Херсонської обласних рад.

Уповноваженим здійснено детальний аналіз отриманих з регіонів відповідей, який наводиться в цій доповіді.

Автономна Республіка Крим. У листі Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Б. Дейча зазначено, що оскільки здебільшого процес трудової міграції складається стихійно, достовірна статистична інформація з багатьох аспектів, пов’язаних з процесом трудової міграції, відсутня. Певною мірою це зумовлено тим, що трудовими мігрантами не дотримується процедура постановки на консульський облік.

У зв’язку з цим вбачається, що спрощення процедури постановки на консульський облік могло б забезпечити статистику цих процесів і в кінцевому підсумку дало б змогу уникнути багатьох негативних явищ, означених у доповіді.

Серед пропозицій, висловлених у листі Голови Верховної Ради АРК, слід також відзначити:

n здійснення державою посередницьких функцій щодо підписання контрактів на роботу за кордоном висококваліфікованих фахівців і наукових кадрів;

n продовжувати формувати систему державного регулювання міграційних процесів, створити державний банк даних про іноземних роботодавців, поглибити міжнародні зв’язки з питань зайнятості населення;

n  посилити державний контроль за виданням ліцензій, які дозволяють організаціям займатися працевлаштуванням за кордоном та провести на території АРК перереєстрацію комерційних суб’єктів господарювання, що одержали такі ліцензії;

n ратифікувати міжнародні угоди, уже підписані, але в установленому порядку не введені в дію, прийняти концепцію міграційної політики в Україні, в якій визначити загальні напрями державної політики у цій сфері і шляхи її реалізації.

Перший заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим А.Корнійчук у своєму листі надав інформацію, що на 1 червня 2003 р. в Автономній Республіці Крим зареєстровано 21 суб’єкт господарювання, який одержав ліцензії Державного центру зайнятості на здійснення посередницької діяльності із працевлаштування на роботу за кордоном. Ними в першому півріччі 2003 р. легально за кордон направлено 726 осіб, що на 8,8% більше, ніж за відповідний період минулого року. Легальній трудовій міграції населення сприяють крюїнгові компанії, які направляють моряків на судна іноземних судновласників. Найактивніше приймають кримчан на роботу такі країни, як Іспанія, ОАЕ, Італія, Швейцарія, Греція, Японія.

Інспекцією із контролю за дотриманням законодавства про зайнятість проведено 25 планових перевірок діяльності посередників із працевлаштування громадян за кордоном, під час яких виявлено 23 порушення ліцензійних умов.

Громадяни, які звернулися до служби зайнятості з питання можливого виїзду за кордон на роботу, одержують консультації про фірми-посередники, що мають ліцензію, знайомляться з умовами і правилами, яких слід дотримуватися при оформленні на роботу за кордон. У 2003 р. Кримським республіканським центром зайнятості видано брошуру “Поради тим, хто має намір працювати за кордоном”, де зазначено номери телефонів консульських установ Міністерства закордонних справ України за кордоном та представництва Міжнародної організації міграції (МОМ).

У цілому, попри певну увагу, яку приділяє керівництво АРК розв’язанню проблем трудової міграції громадян України за кордон, з отриманої інформації не можна зробити належних висновків щодо конкретного вирішення окремих аспектів цієї проблеми, зокрема захисту за кордоном прав українських моряків, яка є надзвичайно болючою для автономії. Особливо це стосується виконавчої гілки влади АРК. У зв’язку з цим Уповноважений вважає за доцільне для органів влади АРК провести окремий моніторинг з цього питання.

Вінницька область. Украй обмеженою виявилась інформація, надана за підписом заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації В.Коровія. В листі, зокрема, повідомляється, що, за офіційними даними, починаючи з 1998 р., спостерігається поступове зменшення обсягів міждержавної міграції. Так, у 2003 р. із країн СНД в область прибули 942 особи (в 2001 р. – 1261), вибули 1240 осіб (у 2001 р. – 155). Із країнами далекого зарубіжжя, навпаки, спостерігається від’ємне сальдо. Туди виїхали 705 осіб (у 2001 р. – 1060), прибули 73 особи (в 2001 р. – 56).

На думку обласної державної адміністрації, проблема трудової міграції через відсутність у державі правових і соціально-економічних засад її регулювання є безконтрольною і не дає змоги системно відстежувати дотримання прав мешканців регіону під час їх перебування за кордоном. З огляду на це обласна державна адміністрація підтримує затверджену Кабінетом Міністрів України 20 серпня 2003 р. Програму регулювання міграційних процесів на 2003–2005 рр., а також підготовку нормативного акта про утворення у складі Держкомнацміграції Державної міграційної служби та її територіальних органів, де буде зосереджено весь комплекс міграційних питань.

Водночас у листі не наведено заходів, яких планується вжити в регіоні для з’ясування реальних обсягів трудової міграції мешканців області за кордон, а також відсутні пропозиції для подолання негативних наслідків цього явища.

Обмежений характер мала і відповідь за підписом в.о. керуючої справами виконавчого апарату Вінницької обласної ради В.Шашенок, в якій, зокрема, зазначено, що головам районних рад, міським головам міст обласного підпорядкування було направлено звернення з проханням ознайомити ради усіх рівнів з текстом Спеціальної доповіді Уповноваженого та запропоновано внести пропозиції щодо поліпшення стану дотримання прав мешканців регіону під час їх перебування за кордоном у контексті причин та наслідків трудової міграції.

За інформацією Вінницької обласної ради, вищезазначені питання були предметом обговорення на навчанні, яке проводилось у навчально-оздоровчому комплексі “Олімпія” (с.Селище Тиврівського району) у вересні–жовтні 2003 р. за участю голів районних рад та їхніх заступників, керуючих справами районних і міських, міст обласного значення рад, сільських, селищних, міських голів.

На жаль, конкретних даних, оцінок, пропозицій, планів заходів у відповіді Вінницької обласної ради не було зазначено.

Волинська область. У відповіді за підписом заступника голови Волинської обласної державної адміністрації В.Максим’яка повідомляється, що, проаналізувавши інформацію, яка міститься у Спеціальній доповіді Уповноваженого “Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном”, було здійснено дослідження вищезазначеної проблеми в області.

Постійне населення Волинської області становить 1057,2 тис. осіб. У трудових ресурсах нараховується 743 тис. осіб, у т.ч. – 489,9 тис. працездатних громадян працездатного віку.

Населення області у І півріччі 2003 р. продовжувало зменшуватися за рахунок його виїзду. В абсолютних цифрах зменшення становило 568 осіб, що на 267 осіб менше, ніж за відповідний період 2002 р.

Зменшення населення за рахунок міграції свідчить про те, що на Волині ще не досягнуто такого соціально-економічного рівня, який би повністю задовольняв громадян. Так, середня зарплата в регіоні становить 336,7 грн за прожиткового мінімуму 365 грн, рівень безробіття – 4,7% та рівень бідності – 30 %. Але зменшення темпів виїзду свідчить, що в результаті реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери соціально-економічні умови в області поступово поліпшуються.

За даними соціологічного опитування, 80% тих, хто виїздить, залишають область з міркувань недостатньої матеріальної забезпеченості й лише 20% припадає на тих, хто емігрує для створення сім’ї, на навчання та на запрошення церков.

У регіоні зберігається високий рівень нелегальної трудової міграції за кордон (близько 35%). Серед країн нелегального працевлаштування громадян України – Польща, Німеччина, Росія, Італія, Португалія, Греція, Чехія.

Нелегальна трудова міграція “знекровлює” трудові ресурси області, знижує її інтелектуальний потенціал і призводить до дискваліфікації працівників. Але найтрагічніше у цьому явищі те, що громадяни України втрачають на заробітках здоров’я і життя, розпадаються сім’ї, погіршується виховання дітей. За даними УМВС України у Волинській області, з початку року на закордонних заробітках загинули 8 мешканців Волині, понад три десятки перебувають в іноземних державах під слідством та у місцях позбавлення волі, 147 – були депортовані з європейських країн в Україну.

Відповідь Волинської обласної державної адміністрації свідчить про те, що керівництвом області приділяється увага проблемі трудової міграції громадян України за кордон. Хотілося б сподіватися, що така робота матиме системний характер.

За інформацією голови Волинської обласної ради В.Дмитрука, визначені в Спеціальній доповіді Уповноваженого проблеми щодо порушення прав людини під час перебування за кордоном на сьогодні є актуальними і мають місце в житті регіону.

Для дотримання та захисту прав наших громадян під час перебування їх за кордоном обласна рада вважає, зокрема, за необхідне:

n розроблення концепції національної міграційної політики та створення єдиного державного органу, відповідального за розробку та реалізацію такої політики;

n вдосконалення системи інформування населення щодо питань міграції та перебування громадян України за кордоном;

n зниження банківських ставок на грошові перекази трудових мігрантів.

Основні завдання подолання негативних наслідків трудової міграції – здійснення виваженої економічної політики; зменшення рівня безробіття та бідності; підвищення оплати праці наших громадян та наближення доходів українців до рівня хоча б сусідніх зарубіжних країн; розвиток малого підприємництва; надання пільгових кредитів для осіб, які бажають займатися підприємницькою діяльністю; розвиток промислової індустрії України; з метою поліпшення життєвого рівня населення підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

Дніпропетровська область. За інформацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що надійшла за підписом першого заступника голови С.Сивоконя, на 1 липня 2003 р. на території області було зареєстровано 12 суб’єктів підприємницької діяльності та 10 філій, які отримали ліцензії Державного центру зайнятості на надання послуг з працевлаштування громадян за кордоном, а також з’ясовано, що упродовж І півріччя 2003 р. підприємствами, які звітували до центрів зайнятості, було працевлаштовано за кордон 39 мешканців регіону.

Найбільше приваблюють мігрантів країни Західної Європи, Північної Америки, Ізраїль, Туреччина, країни СНД.

Серед причин, які спонукають населення області шукати роботу за кордоном, – незадоволеність заробітною платою за фахом; відсутність роботи за фахом; необхідність терміново заробити великі гроші; скорочення робочих місць; надлишкова підготовка кадрів з високим рівнем кваліфікації; попит на висококваліфіковані кадри за кордоном.

Органами та підрозділами УМВС України в Дніпропетровській області у 2003 р. здійснено комплекс організаційних та практичних заходів, спрямованих на активізацію роботи щодо виявлення фактів вивезення громадян Дніпропетровської області за кордон з метою продажу для подальшої сексуальної експлуатації.

Практика свідчить, що потерпілими, як правило, стають жінки та дівчата у віці від 18 до 30 років з неблагополучних сімей, ті, що вдаються до занять проституцією, та ті, що не мають постійної роботи.

У результаті проведеної роботи за 8 місяців 2003 р. порушено 25 кримінальних справ за фактами торгівлі людьми (ст.149 Кримінального кодексу України).

На думку Уповноваженого, зроблений Дніпропетровською обласною державною адміністрацією аналіз не може вважатися задовільним, оскільки, окрім статистичних даних з окремих аспектів трудової міграції громадян України за кордон, фактично не було зроблено спроб проаналізувати масштаби та актуальність даної проблеми в області, запропонувати шляхи її вирішення, врахувати дану проблематику при реалізації відповідних обласних програм.

Донецька область. У відповіді за підписом заступника голови Донецької обласної державної адміністрації В.Демидка повідомляється, що у 2002 р. УМВС України в Донецькій області розглянуто 65,7 тис. клопотань громадян України про видачу паспортів для виїзду за кордон, з яких 99,8% задоволено; оформлено 9,8 тис. матеріалів за заявами громадян, які виявили бажання виїхати на постійне місце проживання за межі держави; видано 6,3 тис. проїзних документів дитини для виїзду за кордон, з яких 183 – у зв’язку з усиновленням дітей іноземцями згідно з чинним законодавством України.

Але питання міграції громадян України за кордон, на думку облдержадміністрації, на сьогодні є проблемою радше державного рівня. Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України в 2002 р. надано ліцензії на працевлаштування громадян України за кордоном 66 суб’єктам підприємницької діяльності, розташованим у Донецькій області.

Донецька обласна державна адміністрація вважає, що важливим напрямом державної політики має стати подальше укладання двосторонніх угод про працевлаштування і соціальний захист, необхідно активізувати процес підготовки до ратифікації Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 р., посилити державний контроль за туристичними фірмами, що здійснюють незаконну посередницьку діяльність щодо працевлаштування за кордоном.

Тому адміністрація вважає за необхідне вжити додаткових оперативних комплексних заходів на державному рівні щодо викладених проблем, розробити концепцію міграційної політики.

Позитивним, на думку Уповноваженого, є факт широкого використання у відповіді облдержадміністрації інформації, яка міститься у Спеціальній доповіді. Водночас у відповіді недостатньо представлений аналіз ситуації з виїздом за кордон мешканців Донеччини, проблем, що виникають у зв’язку з цим. Зокрема, повністю проігнорована проблема жінок, здебільшого представниць Донбасу, які використовуються в сексуальній індустрії Туреччини, про що йдеться у Спеціальній доповіді (стр.70).

За повідомленням Донецької обласної ради (за підписом заступника голови О.Заца), міграційні процеси на рівні регіону значною мірою пов’язані з рівнем безробіття частини працездатного населення, яке викликане передусім закриттям підприємств вугільної галузі, скороченням виробництва на інших промислових об’єктах, а також недостатнім життєвим рівнем населення.

Відсутність достовірної інформації щодо умов праці та її оплати в кожній окремій країні також призводить до того, що наші співвітчизники досить часто опиняються в кризових ситуаціях за кордоном.

З метою вирішення питання щодо поліпшення стану дотримання прав мешканців України під час їх перебування за кордоном обласна рада вважає за необхідне вжиття на законодавчому рівні таких заходів:

n створення при консульських установах України відповідних служб допомоги громадянам України, які опинилися у кризовій ситуації;

n розроблення механізму легалізації громадян України, які нелегально перебувають на заробітках за кордоном;

n розробка методичних рекомендацій для проведення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування роз’яснювальної роботи серед громадян України про правові наслідки їх працевлаштування за кордоном, їх правовий статус, моделі поведінки при порушенні їхніх прав.

Івано-Франківська область. За інформацією, наданою головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.Вишиванюком, головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації спільно з обласним центром зайнятості провели вивчення причин та наслідків трудової міграції в області, її напрямів, стану дотримання прав мешканців області під час їхнього перебування за кордоном та проблем, що виникають у зв’язку з цим, і пропозицій щодо їх розв’язання.

Протягом 8 місяців 2003 р. до обласного центру зайнятості звернулись 15 громадян області, яким надано послуги щодо оформлення документів у Словацькій Республіці відповідно до Угоди між Урядом Словацької Республіки та Урядом України.

З метою посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарської діяльності, які отримали ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, інспекцією обласного центру зайнятості постійно здійснюється перегляд засобів масової інформації, що друкують оголошення з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Державні інспектори праці протягом І півріччя 2003 р. провели сім перевірок, в ході яких припинено діяльність двох суб’єктів підприємницької діяльності, надіслано шість подань на виявлені порушення законодавства до Державного центру зайнятості.

З метою вдосконалення чинного законодавства з питань трудової міграції за кордон, підвищення ефективності діючих механізмів захисту прав та свобод громадян Івано-Франківська обласна державна адміністрація пропонує:

n забезпечити укладення двосторонніх міждержавних угод з трудової міграції з країн, до яких стихійно масово виїжджають громадяни України з метою пошуку роботи (Португалія, Італія, Іспанія, Росія та інші) і розробити механізм реалізації цих угод;

n забезпечити законодавче врегулювання міграційного процесу на регіональних рівнях, передбачити фінансову підтримку даного напряму роботи;

n запровадити обов’язкове страхування громадян України перед їхнім виїздом для працевлаштування за кордон.

Уповноважений вважає, що проблеми трудової міграції є дуже актуальними для Івано-Франківської області, тому має бути налагоджено постійний моніторинг органів державної влади за дотриманням прав мешканців області за кордоном. Добре, що зроблено першу таку спробу за підсумками Спеціальної доповіді Уповноваженого.

Житомирська область. Ґрунтовністю та усебічністю аналізу відзначається відповідь, надана заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації І.Рафальським.

Так, виконання вищеназваних постанови Верховної Ради України та подання Уповноваженого було розглянуто окремим питанням на робочій нараді під керівництвом голови облдержадміністрації. Під час наради керівникам відповідних структурних підрозділів були надані доручення провести в регіоні всебічне дослідження причин та наслідків трудової міграції, її напрями, стану дотримання прав мешканців регіону під час їх перебування за кордоном та проблем, що виникають у зв’язку з цим.

За даними дослідження, основним чинником активної участі мешканців регіону в міжнародних міграційних процесах є передусім падіння життєвого рівня значної частини населення, що спонукає їх на пошук добре оплачуваної роботи за кордоном.

Органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування вживаються заходи щодо підвищення рівня зайнятості населення та зростання добробуту жителів регіону. Зокрема, з початку 2003 р. працевлаштовані 20,3 тис. осіб (25,9% зареєстрованого ринку праці), що на 6,9% більше 2002 р.

Протягом 2003 р. 1375 безробітних отримали за поданими бізнес-планами одноразову річну допомогу з безробіття для започаткування власної справи та підприємницької діяльності.

За рахунок надання роботодавцям дотації з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на створені нові робочі місця протягом І півріччя 2003 р. працевлаштовані 960 осіб.

У Житомирській області активно проводиться робота з працевлаштування молоді. З 4560 випускників, які закінчили вищі навчальні заклади у 2002–2003 р. згідно з держзамовленням, за фахом працевлаштовані 2898 (63,5%), а завдяки співпраці з центром зайнятості, підприємствами і організаціями працевлаштування цих випускників становить 82–93%.

Протягом І півріччя 2003 р. відділом ГІРФО УМВС України в Житомирській області оформлено 7864 паспорти громадянина України для виїзду за кордон громадянам 18–50 років (3749 – чоловікам, 4115 – жінкам).

За офіційними даними обласного управління статистики, у 2002 р. у пошуках роботи з області вибуло 2126 осіб, що становить лише 8% мігрантів. Упродовж І півріччя 2003 р. з області за межі України виїхало 600 осіб. Водночас ці дані констатують лише офіційні трудові угоди, тоді як переважна частина мігрантів виїжджає у пошуках роботи під виглядом туристичної, гостьової, іншої поїздок. Вірогідних статистичних даних щодо спрямування основних потоків міграції, чисельності трудових мігрантів, їхнього вікового, статевого складу, сфери діяльності на даний час в Україні немає.

Внаслідок відтоку молоді на заробітки за кордон зростає відсоток старших вікових груп у структурі населення, що призводить до зростання державних витрат на їх соціальне забезпечення.

Згідно з Державним реєстром підприємств і організацій України в Житомирській області одним із видів економічної діяльності вказали діяльність працевлаштування 37 суб’єктів.

В області діє ряд філій аналогічних суб’єктів підприємницької діяльності, центральні офіси яких розташовані в м.Києві. Особливістю регіону є також влаштування житомирян на роботу за кордон через посередництво київських фірм, які надають послуги такого характеру.

УМВС України в Житомирській області за І півріччя 2003 р. проведено ряд оперативно-розшукових заходів, спрямованих на протидію діяльності організованих злочинних угруповань та окремих осіб, причетних до торгівлі людьми.

У результаті проведення оперативно-розшукових заходів протягом 2003 р. УМВС України в Житомирській області порушено 10 кримінальних справ за ознаками ст.149 КК України (торгівля людьми).

З метою запобігання нелегальній міграції та торгівлі людьми у Житомирській області створено обласну постійно діючу комісію з питань координації та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми, а також розроблені “Заходи щодо протидії торгівлі людьми на 2002–2005 рр.”.

Зокрема, з метою дотримання та захисту прав громадян України за кордоном обласна державна адміністрація передбачає вжити таких заходів:

n проводити роботу щодо подальшого вивчення, здійснення порівняльного аналізу, узагальнення та поширення в області міжнародного досвіду з питань запобігання та боротьби з торгівлею людьми;

n на території області організувати на основі науково обґрунтованих методів виявлення та облік осіб, які можуть стати об’єктами торгівлі людьми, забезпечити проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи;

n підвищувати рівень поінформованості населення про засоби і методи, які використовуються торгівцями людьми, а також про потенційний ризик експлуатації, насильства та зловживань стосовно нелегальних мігрантів, організовувати проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо запобігання торгівлі людьми;

n  забезпечувати надання інформаційно-консультативної та правової допомоги громадянам України, які виїжджають за кордон для працевлаштування, оздоровлення, відпочинку та в інших цілях.

Переважна більшість нелегальних трудових мігрантів, які перебувають за кордоном, не мають захисту з боку нашої держави і використовуються як дешева робоча сила.

Аналіз причин та наслідків трудової міграції громадян України за кордон вимагає як зосередження зусиль органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на розв’язання проблем, пов’язаних з високим рівнем безробіття, поліпшення умов трудової діяльності громадян України, так і посилення державного контролю за міграційними процесами та захистом прав наших громадян за кордоном.

На думку облдержадміністрації, цій проблемі значною мірою можуть зарадити підписання договорів на міждержавному рівні щодо працевлаштування громадян України, в яких слід передбачити оптимальне оподаткування роботодавців, а також угоди щодо визнання професійної освіти.

Сприятиме налагодженню потоку інформації щодо потреб у робочій силі налагодження тісної взаємодії з представниками української діаспори у країнах-реципієнтах трудових мігрантів. З боку представників діаспори також може здійснюватись своєрідний громадський контроль за дотриманням чинного законодавства щодо захисту прав і свобод громадян України, що тимчасово працюють за кордоном.

Закарпатська область. За інформацією Закарпатської обласної державної адміністрації, що надана заступником голови І.Рогачем, в Закарпатській області зареєстровано 7 суб’єктів підприємницької діяльності, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання послуг, пов’язаних з посередництвом у працевлаштуванні громадян України за кордоном. Ними протягом 2002 р. працевлаштована 71 особа, а протягом І півріччя 2003 р. – 31 особа.

Обласна служба зайнятості постійно веде моніторинг оголошень у засобах масової інформації по виявленню суб’єктів підприємництва, які правомірно, без ліцензії займаються посередництвом у працевлаштуванні громадян за кордоном. Виявлено 8 таких суб’єктів, їх діяльність припинена, інформація про них направлена в правоохоронні органи.

З метою з’ясування реальної зайнятості населення, масштабів трудової міграції в області протягом січня – лютого 2003 р. проведено анкетування сільського населення області. За результатами дослідження, зайнятими вважають себе 83 072 респонденти, що становить 61,4% загальної кількості опитаних 135 209 осіб. Працюють за межами області, тобто залучені до трудової міграції, 19 119 осіб, або 23% опитаних.

При розробці районних, міських та обласної програм зайнятості населення на 2004 р. облдержадміністрація планує передбачити ряд заходів по захисту прав громадян України за кордоном, насамперед трудящих-мігрантів.

Наданий Уповноваженому аналіз свідчить про недостатню увагу, яка приділяється Закарпатською обласною державною адміністрацією проблемам трудової міграції мешканців області за кордон, особливо зважаючи на те, що Закарпаття – прикордонний регіон. Так, не висвітлені проблеми міграції закарпатців до сусідніх країн, зокрема до Угорщини, не здійснено комплексного аналізу причин та наслідків трудової міграції для регіону, недостатньо представлено заходи, яких планується вжити адміністрацією для подолання проблем, що виникають у зв’язку з трудовою міграцією за кордон, не наведені конкретні пропозиції щодо цього. Не проаналізовані конкретні факти, наведені у Спецдоповіді.

Дієвішими виявились заходи, вжиті Закарпатською обласною радою. Так, за інформацією голови Закарпатської обласної ради М.Андруся, остання звернулась до рад області з проханням ознайомитись з текстом Cпеціальної доповіді Уповноваженого та з урахуванням порушених у ній проблем вивчити коло питань, що пов’язані з виїздом мешканців області на заробітки до інших країн, а також внести пропозиції щодо поліпшення стану дотримання прав мешканців регіону під час їх перебування за кордоном у контексті причин та наслідків трудової міграції.

Пропозиції, що надійшли від місцевих рад, узагальнені виконавчим апаратом обласної ради, полягають у необхідності:

n розширення практики укладання міждержавних та міжурядових угод з питань працевлаштування і соціального захисту громадян, які працюють за межами держави, передбачивши спрощений візовий режим для них;

n налагодження чіткої взаємодії і співпраці правоохоронних органів та служби зайнятості з питань боротьби з нелегальною міграцією;

n сприяння пошуку офіційних роботодавців за межами України для профорієнтації потоків надлишкової робочої сили; забезпечення через засоби масової інформації повідомлення населення щодо наявності вільних робочих місць за межами держави та умов працевлаштування;

n вивчення питань щодо створення спеціальної структури (можливо, в складі Міністерства праці та соціальної політики України) для соціального та правового захисту трудових мігрантів;

n розв’язання проблем, які виникають у зв’язку із фактами травматизму, смерті, загибелі, зникнення безвісти працюючих за кордоном громадян України (зокрема, відшкодування збитків з боку іноземних роботодавців у результаті втрати годувальника, пенсійного забезпечення інвалідів і таке інше).

За інформацією обласної ради, стан дотримання прав мешканців Закарпаття, які працюють за кордоном, планується розглянути на одній із сесій.

Запорізька область. Запорізька обласна державна адміністрація (за підписом першого заступника голови А.Світлицького) поінформувала Уповноваженого, що станом на 1 вересня 2003 р. у Запорізькій області зареєстровано 11 суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном.

З перевірених протягом поточного року дев’яти підприємців лише три суб’єкти підприємницької діяльності займаються зазначеним видом діяльності і мають зовнішньоекономічні договори з країнами, до яких направляються громадяни України (Чехія, Ізраїль, Пакистан, Кіпр, Росія). Підприємцям внесені приписи про усунення виявлених порушень.

Шляхом посередництва у працевлаштуванні за кордоном працевлаштовано 64 громадянина України, з них у Росії – 37, на Кіпрі – 27.

Складність аналізу та моніторингу питання трудової міграції, на думку адміністрації, полягає в тому, що не існує єдиної системи реєстрації громадян, які перебувають за межами України, і звітності підприємств, що виступають посередниками у працевлаштуванні за кордоном.

Однією із форм прихованої трудової міграції є виїзд за кордон через туристичні фірми. Правове становище таких заробітчан перебуває поза контролем, тому їх права порушуються.

Адміністрація вважає, що адміністративні заходи до туристичних фірм, які цим займаються, та до громадян України з боку країни перебування, не розв’яжуть цієї проблеми. Для цього необхідно на державному рівні проаналізувати потоки легальної трудової міграції громадян України за кордон та досягти домовленостей з урядами цих країн про їх працевлаштування.

Також було б доцільним створення державної системи інформаційного забезпечення щодо ринку праці за кордоном – від конкретних місць можливої роботи до ознайомлення з чинним законодавством країн виїзду з питань судової діяльності та єдиної державної міграційної служби з відповідними підрозділами в регіонах.

У цілому, на думку Уповноваженого, Запорізька обласна державна адміністрація виявила розуміння проблем трудової міграції в регіоні, про що свідчить надання конкретних пропозицій із згаданого питання.

Формальною можна вважати відповідь, надану заступником голови Запорізької обласної ради О.Бережним, яка зводиться до того, що “обласна рада обов’язково враховуватиме проблематику трудової міграції під час підготовки та затвердження регіональних програм”.

Київська область. Заступник голови Київської обласної державної адміністрації О.Рябоконь поінформував Уповноваженого про те, що результати комплексного дослідження проблем трудової міграції, викладені у Спеціальній доповіді, вивчені та проаналізовані відповідними підрозділами Київської облдержадміністрації.

Процеси трудової міграції – явище, яке потребує постійного глибокого вивчення і усвідомлення його актуальності. Це можливо, на думку облдержадміністрації, за наявності в Україні основних засад державної міграційної політики, відповідного органу, який зосереджував би збір, обробку і аналіз інформації щодо трудової міграції та виробляв стратегію державної політики у сфері регулювання трудової міграції, здійснював заходи, спрямовані на захист прав українських трудящих-мігрантів, що виїздять за кордон.

У дійсності ж на місцевому рівні досить складним є збір інформації щодо трудових мігрантів, а відтак, і відсутній повний аналіз у сфері міграційних процесів, що стримує вжиття відповідних заходів для розв’язання проблем, пов’язаних з трудовою міграцією.

Достатньо зазначити, що законодавством України не передбачено надання відомостей у паспортну службу про мету виїзду за межі країни при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Не надходить також інформація щодо трудових мігрантів, про порушення їхніх прав за кордоном від консульських установ.

Послуги, пов’язані із посередництвом у працевлаштуванні громадян за кордоном, у Київській області в І півріччі 2003 р. здійснювали п’ять суб’єктів підприємницької діяльності на підставі дозволу (ліцензії), що видається Державним центром зайнятості. За даними обласного центру зайнятості, за цей період на тимчасову роботу за кордон (Сирія та Ліван) виїхали 26 осіб.

Важливим чинником, що впливає на стан трудової міграції, є постійна попереджувально-роз’яснювальна робота.

Адміністрація вважає, що з урахуванням неповноти аналізу стану трудової міграції доцільно продовжити комплексне дослідження проблем захисту прав громадян України, що перебувають за межами держави з метою працевлаштування.

У відповіді за підписом голови Київської обласної ради М.Приймаченка Уповноваженого було поінформовано про те, що з метою реалізації порушених у листі Уповноваженого питань обласна рада звернулася до органів місцевого самоврядування області з проханням ознайомитись із зазначеною доповіддю та подати пропозиції щодо поліпшення стану дотримання прав мешканців регіону під час їхнього перебування за кордоном. Із зазначеного питання в області були проведені: семінари, наради за участю представників органів місцевого самоврядування, органів статистики, юстиції, внутрішніх справ, центрів зайнятості; у м.Переяславі-Хмельницькому проведене соціологічне опитування серед громадян, які працювали за кордоном.

За наслідками розгляду спеціальної доповіді органами місцевого самоврядування області висловлено ряд пропозицій щодо поліпшення стану дотримання прав громадян України під час їх перебування за кордоном:

       Оскільки на органи місцевого самоврядування законодавчо покладені функції з контролю за процесами трудової міграції на відповідному рівні, пропонується ініціювати питання про внесення необхідних змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Одночасно необхідно вирішити питання про передачу органам місцевого самоврядування необхідних фінансових ресурсів, як це передбачено ст.67 зазначеного закону.

       Започаткувати практику проведення консультаційної і методичної роботи серед громадян України щодо роботи за кордоном, зокрема, шляхом поширення серед осіб, які отримують паспорт громадянина України для виїзду за кордон з метою подальшого працевлаштування, безплатних матеріалів інформаційно-довідкового характеру стосовно прав трудових мігрантів, ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном тощо.

       Розглянути питання щодо створення спеціальної служби підтримки трудових мігрантів за кордоном, з покладенням на неї функцій обліку зазначених осіб, надання інформації родинам трудових мігрантів про місце їх працевлаштування і умови праці, ведення відповідної статистичної звітності.

       Ініціювати питання про законодавче закріплення повноважень органів опіки і піклування щодо нагляду за дотриманням прав та інте­ресів неповнолітніх, батьки яких виїжджають за кордон з метою працевлаштування.

Уповноважений відзначає важливість пропозицій, наданих Київською обласною радою, зокрема, щодо внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування”, та висловлює готовність співпрацювати у даному напрямі.

Кіровоградська область. Кіровоградська обласна державна адміністрація у відповіді за підписом заступника голови А.Перевозника поінформувала Уповноваженого, що стан та тенденції щодо міграційної ситуації в області постійно аналізуються, обговорюються на засіданнях міжвідомчої координаційної ради з питань міграції при обласній державній адміністрації. За січень – серпень 2003 р. область залишили 738 осіб, тоді як прибула 361 особа.

На даний час на території області немає суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на право займатися посередницькою діяльністю з працевлаштування на роботу за кордоном.

Здійснені заходи щодо посилення контролю за рекламними оголошеннями щодо надання послуг з працевлаштування на роботу за кордоном, розміщеними в газетах області. Започатковане систематичне проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо запобігання зникненню людей.

У засобах масової інформації створено рубрики “Життєве перехрестя”, “Долі людські” , “Трудова міграція”, “Що потрібно знати від’їжджаючим за кордон”, в яких висвітлюються негативні наслідки безпідставного залишення громадянами місць свого постійного проживання, нелегального виїзду за межі України з метою працевлаштування. Ці проблеми знайшли висвітлення на прес-конференціях, “круглих столах”, в телевізійних та радіопередачах.

Адміністрація вважає, що проблеми, зазначені у Спеціальній доповіді, мають багатоаспектний характер. Розв’язанню їх має сприяти організація правового і соціального захисту громадян України за кордоном, укладення з країнами, куди традиційно мігрують наші громадяни в пошуках роботи, договорів про обмін робочою силою, налагодження системи державного контролю за міграційними процесами, створення єдиного державного органу координації розв’язання проблем, що виникають у зв’язку з трудовою міграцією.

Низка важливих рекомендацій була висловлена і Кіровоградською обласною радою, голова якої В.Сибірцев повідомив, що за результатами вивчення питання та для поліпшення ситуації щодо дотримання та захисту прав громадян України за кордоном рада пропонує:

n посилити кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення порядку, умов і правил посередницької діяльності в працевлаштуванні громадян України за кордоном;

n створити підрозділи в системі Міністерства праці та соціальної політики України для правового та соціального захисту працюючих мігрантів;

n розробити механізми заохочення створення додаткових робочих місць;

n розглянути доцільність приєднання України до Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 р., до Конвенції МОП №97 про трудящих-мігрантів 1949 р. та Конвенції МОП №143 про зловживання у сфері міграції та сфері забезпечення трудящих-мігрантів рівними можливостями 1975 р.;

n внести відповідні зміни до законодавчих актів, що регламентують порядок виїзду громадян за кордон, легалізації заробітної плати, отриманої за кордоном, здійснення сплати податків до державного бюджету та проведення після цього зарахування до трудового стажу;

n передбачити підписання міждержавних угод з країнами близького та далекого зарубіжжя щодо захисту прав громадян України;

n розширити коло обов’язків посольств та генеральних консульств щодо захисту прав та інтересів громадян України;

n зобов’язати установи та організації, які займаються працевлаштуванням громадян за кордоном повідомляти про виїзд громадян місцеві паспортні столи, сільські (селищні) ради;

n створити при відповідних місцевих виконавчих структурах банки даних щодо країн, до яких спрямовано міграційні потоки, з метою надання достовірної та повної інформації тим особам, які збираються працевлаштовуватися за кордоном.

Луганська область. Заступник голови Луганської обласної державної адміністрації В.Грищенко на подання Уповноваженого повідомив, що міграційна активність населення у 2002 р. порівняно з 2001 р. залишилась приблизно на такому ж рівні. Кількість прибулих до області у 2002 р. становила 39,1 тис. осіб (у 2001 р. – 41,4 тис. осіб), а вибулих – 47,3 тис. осіб (у 2001 р. – 50,2 тис. осіб). Лише 3,2 тис. осіб, що вибули з регіону, в графі “мета переїзду” вказали – “зміна місця роботи”.

В цілому по області за останні дев’ять років зберігається негативне сальдо міграції. Міграційне скорочення населення області відбувається переважно за рахунок міграції до Росії, міжрегіональної міграції та до країн далекого зарубіжжя.

Серед мігрантів – 43,9% чоловіки і 56,1% жінки. Найбільш мобільною є молодь у віці 15–28 років. Близько 72,5% мігрантів – це люди працездатного віку.

Основні причини міграції – родинні обставини, зміна місця роботи, скрутне економічне становище.

Окреме місце у міграційних процесах посідає трудова міграція, переважно виїзд на роботу до Росії та країн далекого зарубіжжя. Відсутність чіткої законодавчої бази з питань трудової міграції не дає змоги в повному обсязі відстежувати та впливати на процеси трудової міграції (виїзд громадян України за кордон з метою працевлаштування).

Ще й досі залишається не розв’язаною проблема адекватного інформаційного забезпечення як міграційних процесів у цілому, так і трудової міграції зокрема.

За деякими оцінками, на території Російської Федерації постійно працює 5% наших громадян, до 20% періодично виїздять на заробітки до Росії, і до 50% працездатного населення бажали б працювати в інших країнах. Робота за кордоном мігрантами оцінюється позитивно, бо дає можливість їм та їх родинам підтримувати стабільний рівень життя. Водночас нелегальна трудова діяльність їх турбує, оскільки позбавляє їх будь-якого соціального захисту.

За оцінками російської міграційної служби, в Ростовській області близько 1,0 тис. наших громадян працює в об’єднанні “Гуковугілля” та стільки ж – на інших підприємствах. Однак досить стійким залишається співвідношення між “легальними” та “нелегальними” трудовими мігрантами – 1 : 3, що свідчить про розширення поряд з офіційним і неофіційного ринку праці. Привабливість нелегальної української робочої сили в очах російського, особливо приватного роботодавця, зумовлена її високою якістю і відносно низькою вартістю (сюди входять знижені розцінки, відсутність соціальних гарантій та недотримання трудового законодавства).

Однак з огляду на економічний потенціал прикордонних областей (Ростовської, Воронезької та Бєлгородської) зрозуміла їх зацікавленість у збереженні кількості українських працівників та недопущення її зменшення в майбутньому.

Водночас деякі проблеми у спільних діях мають місце тому, що питаннями трудової міграції в Росії займається Федеральна міграційна служба, а в Україні ці питання вирішує Міністерство праці та соціальної політики.

На думку адміністрації, крім заходів законодавчого характеру, запропонованих у доповіді, на врегулювання трудової міграції громадян України за кордон могло б вплинути:

n створення єдиної Державної міграційної служби України, до повноважень якої належали б усі питання, пов’язані з міграцією населення, в тому числі питання трудової міграції як у самій Україні, так і за її межами, а також питання правового захисту трудових мігрантів;

n припинення діяльності фірм, які сприяють нелегальному працевлаштуванню громадян України за кордоном;

n створення системи статистичного аналізу міграційних процесів у цілому та трудової міграції зокрема, а також інформаційного забезпечення міграційних досліджень.

У відповіді за підписом голови Луганської обласної ради В.Тихонова Уповноваженого було поінформовано про те, що під час розгляду Cпеціальної доповіді з урахуванням порушених проблем та вивченням кола питань, що пов’язані з виїздом мешканців області на заробітки в інші країни, надійшли такі пропозиції щодо поліпшення їхнього перебування за кордоном у контексті причин та наслідків трудової міграції:

n розробити нормативні акти з питань регулювання міждержавної трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів;

n ввести систему збору, обробки і аналізу статистичної та іншої інформації, пов’язаної з трудовою міграцією;

n розробити комплекс заходів, спрямованих на всебічне роз’яснення громадянам України їхніх прав та свобод під час перебування та працевлаштування за кордоном, специфіки законодавства країн-реципієнтів потенційної міграції;

n підтримати пропозицію про розробку та прийняття Закону України про державне соціальне страхування громадян України у зв’язку з їх тимчасовим виїздом для працевлаштування за межами держави, у тому числі на сезонні та тимчасові роботи, та затвердження і введення в дію типового Трудового договору між працівником-мігрантом та закордонним власником (роботодавцем) для подальшого урахування кожного такого факту під час підписання двосторонніх міждержавних угод про взаємне працевлаштування.

У цілому Уповноважений відзначає високий рівень розуміння проблем та співпраці, продемонстрований керівництвом області, про що свідчать надані облдержадміністрацією та обласною радою відповіді.

Миколаївська область. Ґрунтовно та всебічно проблема трудової міграції була проаналізована Миколаївською обласною державною адміністрацією. У відповіді, наданій за підписом заступника голови Г.Ніколенка, зазначається, що облдержадміністрація проаналізувала Спецдоповідь Уповноваженого “Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном” та здійснила аналіз окресленої проблеми на обласному рівні.

Так, унаслідок реорганізації підприємств, розвитку підприємництва, розширення можливостей започаткування власного бізнесу деяка частина громадян вбачає у трудовій міграції за кордон швидкий шлях збільшення свого доходу та в подальшому можливість започаткування власного бізнесу. Для частини громадян пошук роботи за кордоном – це шлях підвищення життєвого рівня, розв’язання проблем, пов’язаних з відсутністю в регіоні роботи, гідного рівня оплати праці тощо.

Легальне опосередкування працевлаштування за кордоном забезпечують як центри зайнятості, так і приватні посередницькі агентства з працевлаштування.

Обласна державна адміністрація, служба зайнятості та інші зацікавлені структури здійснюють інформаційну та консультативну діяльність з питань трудової міграції. З метою проведення профілактичних заходів щодо недопущення правопорушень, пов’язаних з нелегальною міграцією громадян України, які бажають працевлаштуватися за кордоном, постійно здійснюється контроль за діяльністю суб’єктів підприємництва, що надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Для оперативного контролю налагоджено взаємообмін інформацією.

Згідно зі звітом обласного центру зайнятості про зовнішню трудову міграцію за І півріччя 2003 р. у Миколаївській області мають зовнішньоекономічні договори з іноземними суб’єктами господарської діяльності з працевлаштування громадян України на роботу за кордоном п’ять фірм. Ними працевлаштовано близько 200 громадян (у Чехії, Швейцарії, Великий Британії, на Мальті, Нідерландських островах та ін.), зокрема швачками, будівельниками, за морськими професіями, на некваліфікованих роботах тощо.

Протягом І півріччя 2003 р. інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість обласного центру зайнятості проведено перевірки чотирьох підприємств, які отримали ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном. За результатами перевірок складено акти з приписами про усунення в місячний термін виявлених порушень ліцензійних умов.

Під час позапланових перевірок встановлено чотири суб’єкти, які здійснювали посередницьку діяльність без наявності ліцензії Мінпраці України. Матеріали перевірки направлено до прокуратури, органів МВС України в Миколаївській області.

Пошук будь-якої роботи і засобів поліпшення матеріального стану в деяких випадках громадянами здійснюється без урахування можливих наслідків. Особливо це стосується нелегального працевлаштування жінок. Недостатня обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном, а також наслідків нелегального працевлаштування за кордоном зумовлює поширення злочину “торгівля людьми”.

З початку 2003 р. до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Миколаївській області звернулися та вже отримали паспорти для виїзду за кордон 6086 жителів м.Миколаєва та області, з яких 820 громадян виїхали за межі України на постійне місце проживання.

З метою розв’язання проблем, пов’язаних з трудовою міграцією, адміністрація, зокрема, пропонує:

n налагодити між Україною та іншими країнами взаємообмін оперативною інформацією про громадян України, які нелегально працевлаштувалися за кордоном;

n для вивчення стану дотримання прав громадян під час їх перебування за кордоном організувати шляхом створення громадських приймалень та “телефонів довіри” постійну роботу з тими, які перебували за кордоном як мігранти та чиї права при цьому були порушені;

n оскільки мігрантами переважно стають громадяни України, які виїжджають за кордон за туристичними візами і не повертаються, посилити контроль за діяльністю туристичних фірм, які здійснюють незаконну посередницьку діяльність щодо працевлаштування громадян за кордоном. З метою запобігання нелегальному працевлаштуванню громадян України за кордоном зобов’язати туристичні фірми надавати інформацію конт­ролюючим органам після кожного туру про громадян, які не повернулися в країну;

n з метою проведення профілактичної роботи серед населення, запобігання нелегальній міграції та недопущення дискримінації українців за кордоном постійно в засобах масової інформації публікувати статті, які викривають шахраїв у цьому виді бізнесу, наводити приклади тяжких наслідків, до яких призводить легковажність та довірливість громадян тощо.

Миколаївська обласна рада, розглянувши Спеціальну доповідь Уповноваженого, повідомила, що питання, пов’язані зі станом дотримання захисту прав та свобод громадян України за кордоном, є досить проблемними.

Слід зазначити, що в державах, з якими Україною укладені відповідні договори на урегулювання питань взаємного працевлаштування, наші громадяни відчувають себе більш-менш захищеними. Однак, як свідчать статистичні дані, більшість виїздів “на заробітки” здійснюється українськими громадянами до країн Шенгенської угоди: Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, з якими Україна не має відповідних угод. У цих країнах громадяни перебувають на нелегальному становищі. Після їх повернення із-за кордону виникає проблема оформлення нових закордонних документів у зв’язку з наявністю в них відміток про порушення режиму перебування на території іншої держави.

Існує проблема встановлення особи громадянина України на території іншої країни в разі втрати ним за кордоном своїх документів. Численними є запити до підрозділів області, які надходять до різноманітних представництв України за кордоном. Відтак виникає необхідність налагодження оперативного зв’язку між цими структурами та належного фінансового забезпечення.

Одеська область. Одеська обласна державна адміністрація у листі за підписом першого заступника голови М.Тиндюка поінформувала, що порушені у спеціальній доповіді Уповноваженого проблеми з дотримання та захисту прав громадян України за кордоном, є актуальними і для Одеської області. Поширення нелегальної трудової міграції негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні й створює низку проблем. Некеровані міграційні процеси негативно впливають на рівень інтелектуального та освітнього потенціалу як у регіоні, так і в Україні.

За офіційними даними, через посередницькі структури області в І півріччі 2003 р. за кордон з метою працевлаштування виїхали 12 104 особи. За аналогічний період 2002 р. – 13 360. Майже 97% таких працівників зайняті у сфері морського транспорту, що відображає специфіку регіону. В умовах, які склалися в морській галузі України, працевлаштування моряків на іноземних суднах дає змогу їм зберегти кваліфікацію та забезпечити існування родини.

Водночас потребує підвищення якість державного контролю за діяльністю посередників та посилення їх відповідальності за виконання умов контрактів, укладених наймачами з українськими моряками. Окремі дані вказують на масштабність нелегальної трудової міграції, недосконалість цілеспрямованого комплексного впливу на це явище органів державної влади. Так, отримані правоохоронними органами області дані свідчать, що сьогодні стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном залишається на низькому рівні. Актуальність проблеми підтверджується низкою фактів про обмеження прав наших співвітчизників за кордоном.

Зокрема, у Туреччині представники правоохоронних органів останнім часом неодноразово дискримінували громадян України. При відпрацюванні місць перебування іноземців турецькі поліцейські примусово направляли українських громадян на медичний огляд, де вони отримували діагноз, який був підставою для депортації з країни. Крім того, встановлені непоодинокі факти, коли затриманих українців змушували під загрозою фізичного впливу підписувати документи турецькою мовою про порушення законодавства країни перебування. Найчастіше зміст підписаних документів громадянам України був невідомий. На законні вимоги запросити перекладача, адвоката або представника українського консульства турецькі правоохоронні органи не реагували. Саме на підставі цих документів українців депортували з Туреччини. З початку 2003 р. лише морським шляхом через Одеський порт з Туреччини депортовано 447 громадян України. Аналогічні факти поводження з нашими співвітчизниками зафіксовано і в деяких інших країнах світу.

Надходження даних про стан нелегальних українських мігрантів за кордоном стримується безправним становищем цієї категорії громадян у країнах перебування і відсутністю обміну інформацією між консульськими установами України за кордоном та відповідними підрозділами в областях. Аналіз даних паспортно-візових підрозділів органів внутрішніх справ свідчить, що закордонні паспорти в 2003 р. отримали 23 133 мешканці області, з яких 35% – жінки 18 – 35 років, 40% – чоловіки 18 – 45 років.

Тобто документи для виїзду за кордон отримують громадяни активного працездатного віку, проте неможливо встановити, яка частина з них виїжджає за кордон для легального працевлаштування.

Як свідчать дані, жоден із державних органів не володіє повноцінною інформацією щодо кількості трудових мігрантів, які прямують та перебувають за кордоном. Це стосується і Держкомстату, і Держкомнацміграції, і Міністерства закордонних справ України, і Міністерства праці та соціальної політики України.

Основою для розв’язання зазначеної проблеми може бути створення спеціалізованої державної служби, яка на професійному рівні займалася б усіма аспектами закордонного працевлаштування, координувала роботу державних, профспілкових, громадських та комерційних організацій, а найголовніше – забезпечувала б захист прав українських громадян, які працюють кордоном.

У зв’язку з викладеним адміністрація вважає за необхідне:

       Виробити державну політику України у сфері зовнішньої трудової міграції на найближчі роки. У Міністерстві праці та соціальної політики України, а також на місцях зміцнити підрозділи з питань працевлаштування громадян на роботу за кордоном, на які покласти завдання щодо збору й обробки відповідної інформації, консультування громадян та посередницьких структур, розробки нормативної бази, вивчення практики та забезпечення закордонного працевлаштування.

       Ввести в українських представництвах у країнах-реципієнтах посади аташе з трудових питань, на яких покласти завдання зі збору зазначеної інформації та захисту прав українських працівників.

       Розробити та ввести в дію нормативний акт, згідно з яким у випадках направлення працівників на роботу у країни, з якими не укладені договори про соціальний захист, працівники в обов’язковому порядку страхуються в Україні за участю посередницької організації та закордонного наймача, котрий повинен внести відповідну суму.

       Внести зміни до ст.2 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” щодо включення медичної довідки громадян до переліку документів громадянина України на право виїзду з України і в’їзду в Україну.

Уповноважений відзначає високий рівень наданої облдержадміністрацією у своїй відповіді інформації, яка охоплює не лише статистичні дані, а й містить конкретні приклади порушень прав громадян України за кордоном та пропозиції щодо їх усунення. Важливо, що була окремо виділена проблема захисту прав моряків, яка дійсно є пріоритетною для області.

Голова Одеської обласної ради В.Новацький повідомив, що відсутність державної концепції національної міграційної політики та єдиного державного органу, відповідального за розробку і реалізацію такої політики, призводить до послаблення контролю за цією сферою. Комерційні посередницькі структури, які беруть безпосередню участь у трудових міграційних процесах, не несуть відповідальності за людину. Немає системи збору, обробки та аналізу статистичної та іншої інформації з питань міграції громадян України за кордон.

Беручи до уваги, що основні чинники економічної міграції в Україні діятимуть тривалий час, необхідно зосередити зусилля органів державної влади на збереження трудового та інтелектуального потенціалу нації шляхом поліпшення умов трудової діяльності громадян в Україні, посилення державного контролю за міграційними процесами, налагодження захисту прав українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном.

Аналіз наданої відповіді свідчить про відсутність в обласної ради зацікавленості в самостійному аналізі проблеми трудової міграції громадян України за кордон, оскільки більша частина наданої інформації є фактично переписаною з інформації, що міститься в доповіді Уповноваженого, яка, крім усього іншого, безпосередньо не стосується Одеської області.

Полтавська область. Полтавська обласна державна адміністрація у ґрунтовному листі за підписом заступника її голови О.Нестулі повідомила, що в області проводиться робота, спрямована на регулювання міграційних процесів та здійснення моніторингу проблем, пов’язаних із причинами та наслідками трудової міграції.

Визначальною тенденцією для області, як і всієї України, є те, що міграційна ситуація, в тому числі трудова, перебуває в інтенсивній динаміці й характеризується зменшенням притоку мігрантів на Полтавщину і відтоком їх за межі країни.

Аналіз засвідчує, що упродовж 1991–1994 та 1999–2000 рр. міграційне сальдо залишалося позитивним і чисельність населення області за рахунок мігрантів за цей час збільшилася на 36,5 тис. осіб. Водночас з різних, насамперед об’єктивних причин, починаючи з 1993 р., притік мігрантів на територію області зменшується.

Головними і загальновизнаними рушійними силами міграції, в тому числі трудової, є передусім економічний та соціальний фактори. Падіння життєвого рівня значної частини населення, високий рівень безробіття працездатного населення, викликаного скороченням виробництва, змушують шукати більш сприятливі умови життя, необхідну роботу, пристойний заробіток. При цьому значна частина з них намагається, як правило, виїхати в країни далекого зарубіжжя.

На жаль, чітка офіційна статистика щодо трудової міграції не ведеться, тому здійснити необхідний аналіз, з’ясувати основні її напрями, чисельність, вік, стать, освітній рівень, кваліфікацію цієї категорії мігрантів досить складно.

Шляхом вибіркового опитування, а також через різні джерела інформації встановлено, що більшість тих, хто виїздить за кордон, – трудові мігранти. Навіть попри проблеми з працевлаштуванням за кордоном, залучення наших громадян до важкої, інколи навіть принизливої праці, не стримує їх від бажання виїхати на закордонні заробітки.

У минулому році кількість населення області за рахунок закордонного відтоку зменшилась на 1,1 тис. осіб. Найінтенсивніший міграційний рух жителів області спостерігається до країн СНД. Основний потік мігрантів спрямований до Російської Федерації. Протягом 2002 р. сюди виїхали 1295 осіб, або близько 93% усіх вибулих до країн СНД.

Чітко виражений еміграційний характер має міграція в країни далекого зарубіжжя. У 2002 р. до них виїхало 696 осіб, тоді як з них прибуло лише 9. При цьому понад 99% мігрантів у країни далекого зарубіжжя виїздять на постійне місце проживання. Абсолютна більшість виїздників – це місцеве населення – 635 осіб (91,2%). Основними країнами еміграції у минулому році були: Німеччина – 231 особа, або понад 33% всіх, хто виїхав до країн далекого зарубіжжя, Ізраїль – 190 (27,3%), США – 78 (11,2%).

Міграція жителів області в країни далекого зарубіжжя пов’язана не лише з кількісними, а й з якісними втратами, адже сюди від’їздить не тільки найбільш працездатне населення, а й кваліфіковані кадри з високим освітнім рівнем. Так, серед тих, хто виїхав у 2002 р. до Німеччини, особи працездатного віку становили понад 67%, з вищою освітою – майже 46%. До Ізраїлю – відповідно 62,1% та 47,9%.

Це не може не викликати занепокоєння й стурбованості. Тому органи виконавчої влади та місцевого самоврядування області вживають заходів, спрямованих на поліпшення міграційної ситуації в регіоні, стримування закордонної міграції, в тому числі трудової.

Передусім приділяється увага нарощуванню обсягів виробництва, подоланню такої серйозної соціальної проблеми, як безробіття та бідність. Якщо 2001 р. в області було зареєстровано 47 320 безробітних, то вже на 1 січня 2003 р. їх стало на 5639 осіб менше. Особлива увага приділяється працевлаштуванню молоді, зокрема випускників загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації. Порівняно з 1999 р. безробітних серед цієї категорії населення у 2002 р. зменшилось на 5,5 тис. осіб.

Поліпшуються умови праці. Тим, хто має справу зі шкідливим та важким виробництвом, надаються пільги та компенсації за роботу, підвищується рівень заробітної плати. Якщо у 2001 р. середньомісячна номінальна заробітна плата в області становила 292 грн, то у минулому – вже 354 грн, або зросла на 21%.

Вживаються заходи з протидії виїзду за кордон нелегальним шляхом, у тому числі під виглядом туризму. В області діють структури, які мають ліцензії на право займатися посередництвом у працевлаштуванні громадян України за кордоном. Для недопущення з їх боку протиправних дій систематично контролюється діяльність цих підприємств, у разі виявлення порушень до винуватців застосовуються жорсткі заходи адміністративного впливу.

Для запобігання нелегальній міграції за кордон та протидії торгівлі людьми затверджено відповідно Комплексні заходи протидії торгівлі людьми та обласну програму профілактики злочинності на період до 2005 р.

Здійснюються організаційно-практичні, запобіжні та оперативно-профілактичні заходи щодо їх реалізації. Ця робота проводиться у тісній взаємодії місцевих органів влади з правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями на місцях.

Рівненська область. Заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації А.Лавренчук на виконання подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у своєму листі повідомив, що у 2002 р. чисельність населення області зменшилась на 3,9 тис. осіб, у тому числі частка міграційного скорочення становила 44,9%. Переважна більшість осіб, котрі перебувають за межами України, здійснює свою трудову діяльність без належно оформленого на те дозволу, що відповідно викликає труднощі при визначенні кількості трудових мігрантів та аналізі їхнього становища за межами правового поля країни.

Вірогідних статистичних даних щодо спрямування міграційних потоків, чисельності мігрантів, їхнього вікового складу, сфери діяльності на даний час немає, що зумовлено переважно нелегальним працевлаштуванням. Не вистачає офіційної інформації й щодо банківських переказів з країн перебування, оскільки значна кількість коштів передається через посередників.

За існуючою практикою найбільша кількість мігрантів з області перебуває в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Польщі, Росії і, як правило, вони працюють на некваліфікованих низькооплачуваних роботах (сільське господарство, будівництво, догляд за престарілими).

Громадськими організаціями за участю УМВС у Рівненській області 23–24 травня 2003 р. у м.Рівному проведено конференцію “Громадські ініціативи у запобіганні домашнього насильства та торгівлі людьми”, в якій взяли участь громадські організації “Вінрок Інтернешнл” Держдепартаменту США та рівненський центр “Жінка для жінки”.

Для забезпечення правового захисту громадян шляхом надання безплатних консультацій в області створено і діє 213 громадських правових приймалень. До їх роботи залучено відповідальних працівників місцевих державних адміністрацій, управлінь юстиції, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування. Протягом поточного року юридичні консультації отримали 7420 громадян.

Зважаючи на важливість скорочення трудової міграції, особливо серед молоді та працездатного населення, на думку адміністрації, слід забезпечити систематичне проведення консультацій та роз’яснювальної роботи серед мешканців регіону про можливі негативні наслідки нелегальної праці за кордоном, водночас надавати допомогу в офіційному працевлаштуванні за межами держави.

Розвиток малого та середнього підприємництва, збільшення кількості робочих місць та забезпечення належних умов праці, підвищення рівня заробітної плати, як сільського, так і міського населення, дасть змогу значно скоротити обсяги трудових мігрантів працездатного населення в країні.

Для поліпшення ситуації обласна державна адміністрація пропонує: на державному рівні вжити заходів щодо врегулювання і легалізації міграційних процесів за кордоном (міждержавні угоди), якими передбачати гарантії громадянам України в оплаті праці та соціальній захищеності; налагодити чіткий облік та реєстрацію осіб, які виїжджають на роботу за межі держави; активізувати зусилля щодо розширення квот для працевлаштування українських громадян у тих країнах, з якими укладені договори; забезпечити розробку та прийняття Державної міграційної програми.

Надана відповідь засвідчила недостатнє володіння Рівненською облдержадміністрацією проблемами трудової міграції мешканців області за кордон, що викликає занепокоєння, адже ця проблема є справді актуальною, зважаючи на прикордонне розташування області. На жаль, у листі не визначені заходи, яких планує вжити облдержадміністрація для виправлення цієї ситуації та забезпечення впливу на міграційні процеси на регіональному рівні.

Більшою ґрунтовністю пропозицій відзначається відповідь, надана Рівненською обласною радою. Так, перший заступник голови Рівненської обласної ради В.Крока на подання Уповноваженого повідомив, що обласна рада вважає за доцільне розглянути такі пропозиції щодо поліпшення стану дотримання прав громадян України, які виїжджають за кордон:

       Прийняття Закону України “Про підприємства, що здійснюють посередництво у працевлаштуванні громадян за кордоном”, в якому зобов’язати відповідні установи та організації, які займаються посередництвом у працевлаштуванні громадян за кордоном, повідомляти органи внутрішніх справ про осіб, які уклали контракти про роботу за кордоном. При органах внутрішніх справ створити централізований банк даних.

       Підписання угод про визнання у країнах-реципієнтах трудових мігрантів з України про визнання дипломів про вищу освіту, виданих українськими навчальними закладами.

       Прийняття нового імміграційного закону, який сприяв би поліпшенню юридичних умов нелегальних іноземних працівників.

       Створення державного органу для організації працевлаштування за кордоном.

       Для посилення соціального захисту дітей, запобігання їх бездоглядності внести зміни до законодавства з питань виїзду за кордон. Зокрема, ввести законодавчу норму про те, щоб паспортна служба не надавала дозволу для виїзду за кордон громадянам, які мають неповнолітніх дітей, доки не буде вирішене і підтверджене питання опікунства над ними.

       Потребує вдосконалення законодавство щодо правового регулювання пенсійного забезпечення громадян України, які перебувають за кордоном.

       Легалізація статусу українських робітників у зарубіжній країні.

       Провести облік громадян, які нелегально працюють за кордоном.

       Для сприяння у доставці зароблених за кордоном коштів в Україну створення на рівні держави вигідних умов для грошових переказів, зменшення оплати за ці банківські послуги. Обліковувати грошові перекази трудових мігрантів та враховувати їх у дохід сімей при визначенні прожиткового мінімуму.

Низка наданих обласною радою пропозицій заслуговує на увагу і буде використана Уповноваженим у подальшій роботі.

Сумська область. За повідомленням заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Л.Латишевої, адміністрацією проведено моніторинг проблеми дотримання прав громадян України на обласному рівні.

За декілька останніх років міграційний потік з області за межі держави дещо зменшився і становив 1429 осіб у 2002 р. (1435 осіб у 2001 р. і 3284 – у 2000 р.). Із них до ближнього зарубіжжя вибуло 88,5%.

Серед мігрантів – майже 60% – люди працездатного віку. За даними обласного управління статистики, з 1997 по 2002 рр. за кордон офіційно емігрували 2430 осіб з вищою та майже 4500 осіб з незакінченою вищою та середньою спеціальною освітою, в тому числі 5 докторів та 25 кандидатів наук. Це значні втрати наукового потенціалу для області за останні 6 років. Але найбільше занепокоєння викликає те, що серед емігрантів переважає молодь 16–28 років (майже 53%).

Основні причини виїзду громадян за кордон: родинні обставини, неможливість працевлаштування та низький заробіток вдома. За деякими експертними оцінками, за кордоном постійно працюють від 3 до 5% працездатного населення області, причому більшість із них працює нелегально, тому нерідко вони стають об’єктами шахрайства та інших злочинних посягань.

Під час перебування за кордоном трудові мігранти найчастіше отримують допомогу в наданні житла від своїх родичів та знайомих. Іноді працедавці забезпечують житлом мігрантів-робітників, але якість такого житла вкрай низька. Перебуваючи у зарубіжних країнах, частина мігрантів, що потребує фінансової допомоги, також звертається за допомогою переважно до друзів, знайомих, інколи до зарубіжних партнерів. Банківських рахунків за кордоном трудові мігранти зазвичай не мають. Користуються послугами банків лічені особи, здебільшого ті, хто перебуває за кордоном тривалий час, працівники творчих професій, науковці, викладачі і ті, хто перебуває на навчанні. Соціальними послугами в країнах перебування мігранти практично не користуються. Під дію норм і стандартів життя в країнах перебування трудові мігранти не підпадають ні на рівні соціальних і громадських інституцій, ні на побутовому рівні. Гострою проблемою для українських трудових мігрантів є отримання медичної допомоги.

Робота без необхідних дозволів визначає сферу використання праці трудових мігрантів у зарубіжних країнах. Їх наймають власники невеликих фірм, приватні особи для виконання некваліфікованої, непрестижної роботи.

Для налагодження більш тісної співпраці та розвитку міждержавного співробітництва на регіональному рівні в липні 2003 р. підписана Угода між Сумським обласним центром зайнятості України та Департаментом федеральної служби зайнятості по Курській області Російської Федерації про співробітництво щодо обміну досвідом у галузі сприяння громадянам у працевлаштуванні, виходячи із цілей створення сприятливих умов на ринку праці у Сумській та Курській областях. У рамках цієї Угоди в м.Рильську Курської області відбувся спільний семінар-нарада з питань проходження альтернативної служби та працевлаштування молоді.

На шпальтах обласних газет управління праці та соціального захисту населення, обласний центр зайнятості, управління у справах сім’ї та молоді постійно проводять роз’яснювально-інформаційну роботу з питань міграції населення, трудової діяльності та соціального захисту, а також з проблем, з якими найчастіше стикаються трудові мігранти за кордоном. Друкованими засобами масової інформації ведуться постійні рубрики “Наша людина на чужині”, “Як живеш, емігранте?”, “Мігрант” та ін. Окремі передачі з життя мігрантів за кордоном ведуться комунальними електронними (телебачення, радіо) засобами масової інформації області.

Обласним управлінням юстиції за вісім місяців 2003 р. майже 750 громадянам області надано індивідуальні консультації з використання правових механізмів захисту громадян за кордоном.

В області діє міждержавна Угода про порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, які сталися з працівниками під час їх перебування поза межами держави проживання. В рамках дії цієї Угоди в зв’язку з нещасним випадком, що стався в 2002 р. у Москві, було проведене розслідування, в результаті якого сім’я загиблого отримала грошову компенсацію, а діти до повноліття отримуватимуть пенсію.

Проблемними питаннями у сфері трудової міграції громадян України за кордон є діяльність різних посередницьких структур. У 2003 р. здійснено перевірку 10 приватних фірм, які займаються працевлаштуванням за кордоном. За результатами перевірки припинено діяльність трьох фірм. Перевірено діяльність 23 туристичних фірм, де виявлено 7 фактів порушень, одну фірму позбавлено ліцензії.

Без сумніву, врегулювання міграційних процесів, виявлення і закриття каналів нелегальної міграції дасть можливість встановити державний контроль за процесами міграції та збільшити легальні фінансові надходження до країни через банківські рахунки.

Уповноважений з прав людини відзначає ґрунтовність та усебічність наданої Сумською облдержадміністрацією інформації, яка свідчить про значну роботу, що проводиться в цьому напрямі в області. Важливими, на думку Уповноваженого, є конкретні зусилля, які вживаються адміністрацією для розширення можливостей працевлаштування мешканців області на території Росії та забезпечення відповідного контролю за цими процесами.

Тернопільська область. Тернопільська обласна державна адміністрація у відповіді за підписом першого заступника голови В.Гладуна інформувала, що трудова міграція мешканців Тернопільщини відбувається переважно нелегальними шляхами, в тому числі під виглядом туристичних поїздок. Недостатня інформаційна база не дає змоги визначити справжню чисельність трудових мігрантів. Офіційна статистика фіксує лише декілька тисяч осіб щорічно, що вибувають з області.

Як свідчить вивчення, проведене обласним центром зайнятості за підтримки головного управління економіки облдержадміністрації, близько 50 тис. працездатних мешканців Тернопільської області щороку перебувають на роботі за кордоном.

Основні потоки трудової міграції з області припадають на шість країн – Польщу, Італію, Росію, Португалію, Іспанію, Чехію. Далі йде міграція до США, Німеччини, Греції, Англії, Ізраїлю, Канади, Франції та інших країн. У міграційних потоках переважають чоловіки, за винятком Греції, Італії та Ізраїлю, де жінки становлять відповідно 81,3%, 78,6 та 59,8% усіх мігрантів.

Основні причини трудової міграції: безробіття, важке матеріальне становище, відсутність житла, низька заробітна плата (в області найнижчий в Україні рівень зарплати), оплата навчання дітей, оплата лікування і т.д.

У даний час трудова міграція знімає напруженість у сфері соціально-економічного життя області, держави, а в майбутньому це призведе до негативних наслідків, оскільки до інших країн на заробітки їдуть переважно особи з вищою освітою, тим самим вимивається інтелектуальний потенціал нації, що підриває генетичний фонд українського народу.

Наші земляки за кордоном є нелегальними трудовими мігрантами, вони позбавлені можливості відстояти самостійно свої порушені права в суді через відсутність відповідних контрактів. Звернення до офіційних органів означає депортацію з країни перебування. Трудові мігранти позбавлені права на медичне обслуговування. Більшість наших громадян виїжджають за кордон з короткотерміновими туристичними візами, користуючись послугами посередницьких фірм, які не несуть ніякої відповідальності за їх подальшу долю.

Потрібно налагоджувати більш тісні контакти з правоохоронними органами країн, де працюють наші земляки, аби не допустити зловживань поліції як це має місце особливо у Росії та Польщі. Консульські служби мають належним чином пройнятися долями громадян України, що відбувають ув’язнення за кордоном.

Для забезпечення прав трудової міграції, на думку адміністрації, Україні необхідно приєднатись до Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 р. та Конвенції МОП №97 про працівників-мігрантів 1949 р., а також укласти міждержавні угоди про взаємне працевлаштування громадян. Позитивні приклади є. Так, за Угодою про взаємне працевлаштування громадян України та громадян Чеської Республіки від 21 березня 1996 р. обласною службою зайнятості щороку направляються тернополяни на роботу до Чехії. В 2003 р. направлено 70 осіб.

Питання про стан ринку праці, трудову міграцію та шляхи подолання безробіття в області розглядалось у вересні 2003 р. на шостій сесії Тернопільської обласної ради, рішенням якої передбачено запровадити комплекс економічних методів стимулювання зайнятості населення в частині впровадження диференційованих ставок податків і зборів та орендної плати залежно від кількості створених робочих місць, при реалізації інноваційно-інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки тощо.

Уповноважений з прав людини відзначає, що Тернопільська область – одна з небагатьох, де було проведено ґрунтовне моніторингове дослідження проблем трудової міграції громадян України за кордон. Позитивно, що робота в цьому напрямі триває.

Харківська область. У своїй відповіді на адресу Уповноваженого заступник голови Харківської обласної державної адміністрації О.Кривцов зазначив, що на даний час організація працевлаштування громадян України на роботу за кордон здійснюється посередницькими комерційними організаціями та обласним центром зайнятості в межах заявок Державного центру зайнятості, прямих контактів зі службами працевлаштування, а також на підставі договорів з підприємствами та організаціями.

Відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації та згідно з Програмою міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Російської Федерації на 2001–2007 рр. від 12 лютого 2001 р. здійснюється співробітництво з прикордонними областями Російської Федерації.

У 2002 р. підписані двосторонні угоди про співробітництво між службами зайнятості Харківської, Бєлгородської та Тверської областей щодо обміну інформацією про наявність вільних вакансій на підприємствах та в організаціях цих регіонів.

З початку 2003 р. Харківським обласним центром зайнятості працевлаштовано на підприємства Росії 39 громадян України. У першому півріччі 2003 р., за даними посередницьких комерційних організацій, за кордон було працевлаштовано 363 громадянина України, які мешкають у Харківській області.

Аналізуючи кількісні показники статистичних звітів, які надають підприємства, за останні роки обсяги працевлаштування на роботу за кордоном зросли майже в 1,43 раза.

Слід зазначити, що переважна більшість мешканців Харківщини виїжджає до Російської Федерації. Це передусім зумовлено тим, що Харківська область є прикордонним регіоном України з Росією, між нашими країнами діє безвізовий режим.

Українські трудові мігранти переважно наймаються в Російську Федерацію на непрестижні роботи, від яких відмовляються росіяни. Вони зайняті у сільському господарстві, на будівництві, в сфері послуг, на транспорті. В цих сферах діяльності залишається попит на чоловіків. Жінки виїжджають на Кіпр, де наймаються у сферу розважальної індустрії, обслуговування.

Типовим порушенням прав даної категорії громадян є недотримання санітарних норм умов праці, різниця в оплаті праці порівняно з громадянами Росії тощо.

Проблема формування прикордонних загальних ринків праці та гармонізація законодавства в галузі трудових відносин обговорювалася на міждержавній зустрічі про розвиток співробітництва в соціально-трудовій сфері в межах Програми розвитку економічного співробітництва України та Російської Федерації в м.Бєлгороді (12 вересня 2002 р.). Конференція проводилась за участю представників Міністерства праці та соціального розвитку Російської Федерації та Міністерства праці та соціальної політики України. За результатами конференції була прийнята резолюція, в якій вказувалось на необхідність прискорення роботи щодо гармонізації нормативно-правових актів.

Уповноважений з прав людини відзначає активну позицію облдержадміністрації у розв’язанні міграційних проблем в області, в тому числі на рівні регіональної співпраці з прикордонними областями Російської Федерації.

У відповіді, яка надійшла за підписом голови Харківської обласної ради О.Колєсніка, зазначено, що, на думку Харківської обласної ради, необхідно звернути увагу на питання поліпшення стану дотримання прав мешканців регіону під час їх перебування за кордоном, а саме:

n посилити контроль за туристичними фірмами, що під виглядом туристичних послуг здійснюють незаконну посередницьку діяльність щодо працевлаштування громадян України за кордоном;

n передбачити в Державному бюджеті України цільові кошти для забезпечення правового захисту громадян України, позбавлених волі на території інших держав;

n підготувати пропозиції щодо ратифікації Верховною Радою України Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р. та протоколів до неї про попередження і припинення торгівлі людьми та незаконного вивезення мігрантів;

n розробити комплекс заходів, спрямованих на всебічне роз’яснення громадянам України їхніх прав та свобод під час перебування та працевлаштування за кордоном, специфіки законодавства країн-реципієнтів потенційної міграції, включаючи положення відповідних міждержавних та багатосторонніх угод;

n розробити принцип взаємодії та надання підтримки українським та закордонним адвокатам та адвокатським компаніям, які спроможні забезпечити реальний та ефективний захист прав та інтересів громадян України за кордоном.

Здійснювати дієвий державний контроль за виконанням законодавства про міграцію, у тому числі за управлінням у сфері трудової міграції та реалізацією розпорядчо-дозвільних повноважень у цій галузі, прийняти Закон України “Про державну міграційну службу в Україні”.

Херсонська область. Херсонська обласна державна адміністрація у листі за підписом заступника голови О.Ярмака повідомила, що нею здійснено порівняльний аналіз міграційних процесів у області за січень–червень 2003 р. й аналогічний період 2002 р.

За даними Херсонського обласного управління статистики, кількість мігрантів поступово зменшується. Так, у 2000 р. кількість вибулих з області перевищила кількість прибулих на 3031 особу, у 2001 р. – на 1422 особи, у 2002 р. – на 1117 осіб. Цьому сприяє реалізація обласної програми зайнятості населення як складової частини плану соціально-економічного розвитку області.

На даний час у Херсонській області функціонує 37 суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють посередництво у працевлаштуванні громадян України за кордоном на підставі ліцензій, виданих Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їх кількість зменшилася на 15,1%.

Згідно зі статистичною звітністю протягом першого півріччя 2003 р. за допомогою посередницьких структур працевлаштовані за кордоном 390 громадян України – мешканців області, що майже вдвічі менше, ніж у відповідному періоді минулого року. Серед них 372 чоловіка (95,4%) та 18 жінок (4,6%).

За результатами проведеного моніторингу майже всі основні чинники трудової міграції в області, визначені у спеціальній доповіді, є актуальними для Херсонщини. Соціально-економічними причинами цього є насамперед бідність та рівень безробіття.

Результати аналізу сфери зайнятості мігрантів за кордоном свідчать, що більшість трудових мігрантів працюють не за фахом, а на малокваліфікованих роботах. Так, мешканці області переважно працевлаштовані працівниками транспорту, що становить 335 осіб, або 85,9% загальної кількості громадян, працевлаштованих за кордоном за сприяння суб’єктів підприємницької діяльності. Крім того, 35 осіб (9%) працює на підприємствах, які надають послуги населенню, 9 осіб (2,3%) – на будівництві, 11 осіб (2,8%) – у готелях та ресторанах. Із загальної кількості працевлаштованих – 34 громадянина працюють на сезонних роботах, 356 – трудящі-мігранти. За тривалістю роботи, яка передбачена трудовими договорами, 192 особи працевлаштовані на термін до 6 місяців, 198 – від 6 місяців до 1 року.

У січні–червні 2003 р. кількість громадян, які тимчасово працюють за кордоном, становила 392 особи. Необхідно зазначити, що серед причин виїзду за кордон є і бажання заробити гроші для відкриття бізнесу в Україні. Для жінок характерними причинами трудової міграції, крім перелічених, є насильство у сім’ї та бажання вийти заміж за багатого іноземця.

Наслідками трудової міграції є зруйнування інституту сім’ї, погіршення демографічної ситуації, втрата родинних зв’язків, психологічні стреси. Аналізуючи чисельність працевлаштованих за кордоном за віковим складом, можна зробити висновок, що більшість працевлаштованих за кордоном – люди працездатного віку. Так, серед чоловіків більшість становлять за віковими показниками 18–40 років: у 2002 р. – 261 особа, у 2003 р. – 173 особи.

Залишається проблемою стан дотримання прав на забезпечення соціального та медичного захисту мешканців області під час їх перебування за кордоном. Відсутність зворотної інформації від консульських представництв, єдиної системи реєстрації громадян не дає можливості встановити точну кількість мешканців області, що перебувають за межами України, які стали жертвами обману чи насильства за кордоном.

За результатами опитування основними причинами, за яких мешканці області стали жертвами обману при працевлаштуванні на роботу за кордоном, є насамперед не знання чинного законодавства про працевлаштування як в Україні, так і за кордоном, юридичних знань при укладенні контрактів про працевлаштування, традицій, культури країни, до якої виїжджають, а також причини психологічного плану – наївність, безвідповідальність, бажання перекласти відповідальність за свою долю на іншого.

Обласним центром зайнятості постійно здійснюється контроль за діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном громадян України. Протягом 2002 р. перевірено роботу 38 суб’єктів господарської діяльності. Під час перевірок було виявлено 17 порушень вищевказаних документів.

У області започатковано проведення щорічних семінарів з питань координації зусиль, здійснення аналізу та реалізації заходів щодо запобігання торгівлі людьми. Так, 20 травня 2003 р. у рамках традиційного Дня права в районах області був проведений семінар з даного питання, в якому взяли участь представники правоохоронних органів та лікарі.

Обласним центром зайнятості, управлінням у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації спільно з обласною громадською організацією “Херсонський обласний центр “Успішна жінка” проводиться роз’яснювальна робота, семінари, тренінги щодо підвищення правової культури населення, юридична та соціально-психологічна робота з тими, хто опинився у кризовому стані, потерпів від торгівлі людьми за кордоном і був повернутий з різних країн Міжнародною організацією міграції. Так, Херсонським обласним центром “Успішна жінка” за І півріччя 2003 р. проведено реабілітаційні заходи з 14 жінками, які постраждали від насильства за кордоном і були повернуті в Україну Міжнародною організацією міграції.

Зважаючи на актуальність, масштаби і негативні наслідки нелегальної міграції громадян України за кордон з метою працевлаштування, обласна державна адміністрація вносить пропозиції щодо:

n сприяння утворенню у складі Державного комітету України у справах національностей та міграції Державної міграційної служби та її територіальних органів;

n внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо застосування кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення порядку, умов і правил провадження підприємницької діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та контроль за їх дотриманням;

n заборони видачі дозволів (ліцензій) на працевлаштування громадян України за кордоном фізичним особам та покладення цих функцій на юридичних осіб.

Відповідь, надана Херсонською облдержадміністрацією, свідчить про значну роботу, проведену в області, спрямовану на з’ясування реального стану справ із дотриманням прав трудових мігрантів. Важливо, що проблеми трудової міграції знайшли своє відображення при розробці комплексної програми соціально-економічного розвитку області. Крім цього, позитивом є та увага, яка приділяється роз’яснювальним, профілактичним заходам у рамках протидії торгівлі людьми.

Хмельницька область. Голова Хмельницької обласної державної адміністрації В. Лундишев повідомив, що згідно з узагальненими матеріалами, що надійшли з районів області, станом на 1 квітня 2003 р. виїхали на роботу за межі країни 9,3 тис. осіб (56,7%), з них 40,0% становлять жінки та 21,5% – молодь до 18 років.

Частка осіб, які виїхали з метою працевлаштування в інших регіонах та за межами держави, серед сільського населення працездатного віку становить у середньому по області 6,4%.

Порівняно з 2002 р. обсяги трудових мігрантів зросли більш як на третину (34,2%). Значно зросла кількість тих, хто працевлаштувався за межами держави (в 1,4 раза).

Таким чином, трудова міграція селян становить 6,4% загальної чисельності населення працездатного віку, що мешкає в сільській місцевості. Наведені дані свідчать, що процеси трудової міграції активізувались, тобто дедалі більше людей шукають роботу за межами місця проживання. Це є своєрідним засобом зменшення соціальної напруженості на регіональному та загальнодержавному ринках праці, економії значних державних коштів (за певних адміністративних обмежень щодо виїзду, більшість трудових мігрантів неминуче стала б клієнтами служби зайнятості, а кількість безробітних зросла б майже вдвічі з відповідним збільшенням витрат з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). Позитивною рисою цього процесу є й збільшення доходів окремо взятих сімей (заробітки уможливлюють придбання житла, товарів тривалого користування, фінансування освіти дітей, започаткування власного бізнесу тощо).

Для усунення негативних процесів у сфері зайнятості сільського населення області зберігаються діючі та нові робочі місця із своєчасною оплатою праці у сільському господарстві, а також в інших сферах економічної діяльності. Створенню нових робочих місць сприяє розвиток малого підприємництва, зокрема, створення при сільських радах комунальних підприємств, які займаються обробкою землі, наданням побутових послуг населенню, організацією “зеленого туризму”. Так, тільки у Старокостянтинівському районі вже діє 17 таких комунальних підприємств, досвід роботи яких узагальнено та направлено в усі райони для поширення.

Сприяє поліпшенню ситуації у сфері зайнятості селян реалізація заходів програм розвитку сільського господарства Хмельницької області на 2003–2006 рр. та розвитку соціальної сфери села на період до 2005 р., підтримка започаткування безробітними власної справи (консультації, навчання основам підприємництва, зокрема веденню фермерського господарства, фінансова підтримка), на державному рівні – формування та проведення в сільському господарстві ефективної цінової політики, спрямованої на досягнення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, подальше сприяння розвиткові підсобних господарств населення, створення сприятливих умов для залучення інвесторів для відновлення підприємств, які призупинили свою виробничу діяльність, виділення довгострокових кредитів з низькими процентами ставок для приватних сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств тощо.

Згідно з договором про творчу співпрацю між управлінням у справах національностей, міграції та релігій облдержадміністрації і Технологічним університетом Поділля останнім було проведено соціологічне опитування мігрантів Хмельницької області, що дало змогу проаналізувати сучасний стан міграції та розробити рекомендації щодо регулювання міграційних процесів. Результати досліджень узагальнені.

Хмельницька обласна рада у листі за підписом заступника голови ради В.Цица поінформувала, що з метою забезпечення захисту прав громадян України за кордоном необхідно насамперед привести законодавство України у відповідність до міжнародних стандартів. Також рада вважала б за доцільне активізувати процес підготовки до ратифікації Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, що дасть можливість істотно посилити рівень захисту прав громадян України, працевлаштованих за кордоном.

У зв’язку із вищевикладеним рада вважає за необхідне здійснення таких першочергових дій відповідними державними органами України:

       Створення єдиного державного органу, відповідального за розробку та реалізацію міграційної політики, з чіткою структурою місцевих органів по вертикалі, які поряд з іншими функціями здійснювали б і функцію посередництва з працевлаштування за кордоном.

       Введення в штати консульських установ за кордоном посад адвокатів або інших відповідних працівників, які здійснювали б надання трудящим-мігрантам кваліфікованої правової допомоги за місцем їх перебування.

       Створення страхового фонду, кошти якого використовувалися б для надання правової допомоги трудящим-мігрантам, перевезення хворих та транспортування загиблих з їх числа.

       Укладення міждержавних або міжурядових двосторонніх угод про співробітництво та взаємодопомогу в реалізації міграційної політики.

       Прийняття та реалізація державної програми подолання безробіття та бідності із виділенням з Державного бюджету необхідних для її реалізації коштів у повному обсязі.

       Невідкладне вдосконалення існуючої системи державної підтримки малого підприємництва тощо.

Надані облдержадміністрацією та облрадою дані, на думку Уповноваженого з прав людини, свідчать про серйозну роботу, проведену на обласному рівні по узагальненню наявної інформації в сфері трудової міграції, в тому числі в розрізі по районах. Комплексно проаналізовані причини та наслідки трудової міграції, визначено соціально-економічні заходи, яких необхідно вжити для подолання негативних наслідків трудової міграції. Цікавими є і результати дослідження, проведеного Технологічним університетом Поділля. Заслуговують на увагу пропозиції, надані обласною радою.

Черкаська область. Черкаська обласна державна адміністрація у відповіді за підписом першого заступника голови О.Корпаня повідомила, що проблеми трудової міграції, дотримання та захисту прав громадян України за кордоном є актуальними і для Черкаської області.

Відповідно до наслідків проведеного моніторингу з вищезазначеного питання на 12 вересня 2003 р. в області мають ліцензії на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном 11 приватних структур.

Протягом І півріччя 2003 р. працевлаштовано за кордоном 75 мешканців області, з них 42 особи – в Чехію, 32 особи – в Німеччину та 1 особу – в Швецію.

Упродовж цього року перевірено 19 суб’єктів господарської діяльності, які займалися посередницькою діяльністю у працевлаштуванні за кордоном.

Систематично проводився моніторинг рекламних оголошень у засобах масової інформації щодо надання посередницьких послуг з працевлаштування громадян за кордоном.

Службою зайнятості робилися упереджувальні заходи щодо прояву негативних наслідків трудової міграції мешканців області. З цього питання організовувалися передачі по обласному радіо та друкувалися роз’яснення чинного законодавства в місцевій пресі, для тих, хто шукає роботу, та для безробітних випущені спеціальні буклети. На семінарах для безробітних зосереджувалася увага на питанні недовіри до приватних структур, які намагаються нелегально працевлаштовувати за кордоном, що є правопорушенням і зумовлює адміністративну відповідальність з подальшою депортацією з країни та забороною на в’їзд до неї на певний строк.

За повідомленням обласного управління Міністерства внутрішніх справ України, упродовж кількох останніх років особливої актуальності набула правозастосовча діяльність, спрямована на запобігання вчиненню кримінально караних діянь, пов’язаних з торгівлею людьми, та таких, що порушують принципи моральності.

З використанням оперативних та інших можливостей здійснюється контроль і за туристичними фірмами, шлюбними аґенціями, іншими суб’єктами господарювання, які займаються посередницькою діяльністю по працевлаштуванню громадян за кордоном.

За результатами вжитих УМВС України в області оперативних та інших заходів порушено 4 кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ст.149 КК України (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини).

Аналізуючи надану інформацію, Уповноважений з прав людини відзначає її односторонній характер, оскільки у відповіді йдеться лише про контроль за діяльністю посередників у працевлаштуванні за кордоном та протидію торгівлі людьми. Натомість нічого не сказано про соціально-економічний вимір трудової міграції, не внесено пропозицій.

Голова Черкаської обласної ради Г.Капралов повідомив, що в межах своїх повноважень ради області вживали заходів щодо зменшення кількості виїжджаючих на роботу за кордон. З цією метою прийнято програми зайнятості населення, виконання яких контролюється постійними депутатськими комісіями рад. Проте проблема зайнятості залишається актуальною. Упродовж 2001–2002 рр. чисельність вивільнених працівників перевищує чисельність прийнятих.

У 2002 р. в області працевлаштовано 34,4 тис. громадян, пройшли професійну підготовку понад 6,9 тис. осіб. Розширилися обсяги оплачуваних громадських робіт. За рахунок дотацій роботодавцями працевлаштовано 119 безробітних. 1376 зареєстрованих безробітних отримали одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Активізується діяльність підприємств приватного сектора економіки. Протягом 2002 р. з обласного бюджету на підтримку розвитку підприємств виділено 200 тис. грн.

Зросли темпи створення нових робочих місць та потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад. Протягом 2002 р. в області створено 14,6 тис. нових робочих місць.

Проте залишається проблема фінансового оздоровлення підприємств, поліпшення їх платоспроможності, актуальною залишається зайнятість населення.

Ці та інші причини призводять до виїзду громадян України за кордон для працевлаштування. З метою поліпшення стану дотримання та захисту прав громадян України за кордоном, на думку обласної ради, було б доцільно:

n укласти відповідні договори з урядами зарубіжних країн з питань трудящих-мігрантів щодо їх права і захисту у сфері трудових відносин, медичного обслуговування (як-то, договір з Чехією) тощо;

n запровадити при посольствах і консульствах України за кордоном консультаційні пункти з питань надання громадянам України юридичної допомоги щодо правових аспектів законодавства країни, в якій вони перебувають;

n вирішити питання щодо налагодження відповідного обліку осіб, які виїжджають за кордон на роботу;

n усунути проблеми з оформленням закордонних паспортів.

Чернівецька область. У листі Чернівецької обласної державної адміністрації за підписом заступника голови М.Гайнічеру повідомляється, що серед мешканців Буковини останніми роками значного поширення набула нелегальна трудова міграція за кордон. Поїздки за кордон з метою заробітку здійснюються під приводом туризму, гостьових запрошень. Громадяни працевлаштовуються за кордоном за посередництва суб’єктів підприємництва, які, як правило, не мають права займатися такого роду діяльністю. Фірми, вимагаючи значні суми грошей, не беруть при цьому на себе ніяких зобов’язань і відповідальності за наслідки і долю людей. Маючи право займатися тільки діяльністю в галузі закордонного туризму, вони, насправді, займаються нелегальним вербуванням українських громадян на роботу за кордон.

Останнім часом громадяни області виїжджають за кордон для роботи як обслуговуючий персонал багатих чи середнього статку сімей іноземців, а також на будівельні чи сільськогосподарські роботи у приватних осіб. Мотивом для поїздок у переважній більшості випадків було і залишається бажання поліпшити своє матеріальне становище. Мешканці краю, переважно працездатного віку, здебільшого працюють в Італії, Португалії, Греції, Іспанії, Ізраїлі, Великій Британії, Німеччині.

Спричиняють зазначену самозайнятість і проблеми на ринку праці. Надлишок трудових ресурсів завжди був притаманний області. А структурні зміни в економіці краю, реструктуризація підприємств, активізація процедур їх банкрутства та ліквідації призвели до вивільнення працюючих.

Суттєво впливає на зростання масштабів нелегальної трудової міграції й рівень оплати праці, наявність заборгованості із заробітної плати.

Головним управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації в 2000 р. та в 2002 р. із залученням сільських та селищних рад організовано обстеження щодо кількості громадян, які нелегально працюють за кордоном. Проте по м.Чернівцях такі дані виявити не вдалося. Що стосується сільських районів області, то чисельність населення, яке виїхало на заробітки, становить понад 40 тис. осіб (у 2000 р. – близько 25 тис. осіб).

На території області на 1 жовтня 2003 р. функціонувала одна туристична фірма, яка надає послуги у посередництві в працевлаштуванні громадян України за кордоном відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Протягом 2003 р. нею було працевлаштовано лише 2 особи.

Слід зазначити, що громадяни, які нелегально працюють за кордоном, є абсолютно соціально незахищеними, що принижує їх гідність, а в окремих випадках призводить навіть до трагічних наслідків. Для розв’язання цієї надзвичайно болючої проблеми необхідно створити умови для працевлаштування громадян у своїй державі та гарантувати пристойну заробітну плату. Саме вирішення цих питань є пріоритетним напрямом діяльності облдержадміністрації та її структурних підрозділів на місцях. Вжиття заходів щодо стабілізації економіки краю, нарощування обсягів виробництва, розширення малого та середнього бізнесу сприяє щорічному зростанню кількості нових робочих місць. За 2002–2003 рр. в області створено 14,7 тис. робочих місць. За І півріччя 2003 р. порівняно з І півріччям минулого кількість створених нових робочих місць зросла на 23%.

Однак для забезпечення прав громадян України і на державному рівні необхідно прискорити прийняття угод щодо офіційного працевлаштування за кордоном наших співвітчизників.

Голова Чернівецької обласної ради О.Смотр повідомив, що Щорічна та Спеціальна доповіді Уповноваженого розглянуті обласною, районними, міськими, селищними та сільськими радами. При обговоренні доповідей було висловлено ряд зауважень та пропозицій до них, а саме:

n забезпечувати працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчались за державним замовленням;

n переглянути на державному рівні можливість створення додаткових робочих місць, поступового підвищення оплати праці до рівня європейського стандарту шляхом вишукування джерел поповнення бюджету, не пов’язаних зі збільшенням податкового тиску; надання довгострокових низьковідсоткових цільових кредитів;

n надавати безоплатні юридичні консультації громадянам України з працевлаштування за кордоном, проводити роз’яснювальну роботу щодо необхідності постановки на консульський облік у країні перебування, з метою захисту їхніх прав і свобод;

n вирішити питання видачі дозволів (робочих віз) та їх продовження на тимчасове проживання та працевлаштування громадян України в державі перебування;

n забезпечити реальний захист громадян України за кордоном з боку консульських установ, дипломатичних представництв України.

Відповідь Чернівецької облдержадміністрації свідчить, що проблема виїзду громадян України за кордон перебуває на контролі у керівництва області, здійснюється постійний моніторинг даної проблематики.

Чернігівська область. Чернігівська обласна державна адміністрація у своєму ґрунтовному листі за підписом заступника голови В.Тканка повідомила, що упродовж останнього десятиріччя міграційна активність населення області знижується. Так, щорічний обсяг прибулих зменшився більш як у 1,5 раза (у 1993 р. –32 016 осіб, у 2002 р. – 21 277 осіб), вибулих – у 1,2 раза (у 1993 р. – 28 444 осіб, у 2002 р. – 23 337 осіб). Причому, якщо на початку 90-х років область мала позитивне сальдо міграції (кількість прибулих перевищувала кількість вибулих), то з 1994 р. сальдо має тільки від’ємне значення, тобто внаслідок міграції область втрачає населення.

У 2002 р. серед осіб, які мігрували, чоловіки становили 44,1%, жінки – 55,9%.

Найбільш активною частиною мігрантів є особи працездатного віку. За останній рік втрати цього контингенту населення для області становили 1233 особи, або 59,9% міграційного зменшення населення області.

Країнами виїзду для них були Росія та Білорусь (у 2002 р. мігранти до цих країн становили відповідно 84% та 16%, у 2001 р. – 79,7% та 18,9%, у 2000 р. – 69,8 та 28,6% усіх вибулих з цієї причини до країн СНД та Балтії).

Як серед прибулих, так і серед вибулих за всіма потоками понад 95% мігрантів є довгострокові, тобто ті, що виїхали на строк більше одного року.

За 8 місяців поточного року з заявою про оформлення закордонного паспорта до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернігівській області звернулись 8212 жителів області, з них 590 – для виїзду за кордон на постійне місце проживання. Це Російська Федерація, Республіка Білорусь, Ізраїль, Німеччина.

При залученні до трудової діяльності роботодавці інших країн надають перевагу здебільшого громадянам західних територій нашої держави з огляду на їх вигідне географічне розташування.

В межах компетенції державної служби зайнятості згідно з п.6 ст.18 Закону України “Про зайнятість населення” постійно здійснюється контроль за суб’єктами підприємницької діяльності, що можуть надавати платні послуги, пов’язані з профорієнтацією населення, посередництвом у працевлаштуванні громадян в Україні та за кордоном.

На даний момент в обласному центрі зайнятості суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання послуг, пов’язаних з посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, не зареєстровані.

Чернігівська обласна рада у листі за підписом заступника голови В.Косих повідомила, що Спеціальна доповідь Уповноваженого опрацьована і обговорена у відділах виконавчого апарату обласної ради та місцевих радах усіх рівнів.

Рада відмічає актуальність та гостроту цієї проблеми, яка дійсно викликає занепокоєння у населення регіону, про що свідчать пропозиції, які надійшли до обласної ради від місцевих рад, їх виконавчих органів, депутатського корпусу та громадян:

на державному рівні:

n     вирішальним у подоланні негативних наслідків процесу трудової міграції в Україні є здійснення виваженої економічної політики, орієнтованої передусім на зменшення безробіття, підвищення частки оплати праці у складі реальних доходів населення, забезпечення стабільного зростання економіки і поступове наближення доходів громадян України до рівня високорозвинутих країн світу;

n   законодавчо забезпечити контроль держави за наймом громадян України в іноземні компанії та підвищити їх відповідальність за виконання своїх обов’язків та за долю працевлаштованих українських трудових мігрантів;

n     розширити повноваження консульських служб України по наданню (послуг) допомог громадянам України, що знаходяться за кордоном;

n    створити благодійний фонд для допомоги трудовим мігрантам, що потрапили за межами України у непередбачені обставини.

на місцевому рівні:

n   для з’ясування родичами або державними органами подальшої долі громадян України, що виїжджають за кордон, запровадити ефективний механізм реєстрації, обробки та аналізу інформації з питань трудової міграції громадян за місцем їх постійного проживання;

n   посилити увагу до проведення роз’яснювальної роботи серед населення, особливо серед молоді та жінок, які збираються виїздити за межі України у пошуках роботи. Особливу увагу звернути на доведення до цієї категорії населення інформації про правові наслідки нелегального працевлаштування за кордоном, про порядок юридичного захисту громадян України консульськими та дипломатичними установами нашої держави.

Місто Київ. Київська міська державна адміністрація у відповіді за підписом заступника Київського міського голови М.Поживанова поінформувала, що аналіз роботи по оформленню мешканцям столиці дозволів на постійне проживання за кордоном підтверджує висновки Спецдоповіді Уповноваженого щодо стійкої тенденції до збільшення кількості осіб, які виїжджають за межі України до родичів, з метою працевлаштування та навчання. При цьому переважна більшість громадян прямує до Німеччини, Ізраїлю, США, Російської Федерації, Польщі та інших країн.

Зважаючи на це, працівниками ГУ МВС України в м.Києві при видачі дозволів на постійне проживання за кордоном проводиться широка роз’яснювальна робота серед громадян України про необхідність постановки на консульський облік та можливості консульських служб стосовно захисту їх прав та свобод у країнах проживання.

Для запобігання протиправному вивезенню українських громадян за кордон для їх сексуальної і трудової експлуатації проводяться профілактичні та інші превентивні заходи щодо встановлення юридичних та фізичних осіб, причетних до цієї діяльності.

Київська міська держадміністрація підтримує пропозиції про необхідність ратифікувати Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р. та Протоколи до неї про запобігання і припинення торгівлі людьми та незаконного ввезення мігрантів, прискорити розгляд проектів законів України “Про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства” і “Про Державну міграційну службу України”.

Адміністрація вважає також за необхідне вжити дієвих заходів для отримання з боку Євросоюзу матеріально-технічної допомоги для утворення центрів утримання та повернення нелегальних мігрантів.

Одночасно для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі станом дотримання та захисту прав і свобод громадян України, та з метою унеможливлення шахрайських дій з боку приватних бюро по найму адміністрація просить підтримати пропозицію щодо приведення у відповідність із Законом України “Про зайнятість населення” (ст.18) та Конвенцією МОП №181 про приватні агентства зайнятості Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” в частині ліцензування платних послуг з питань посередництва у працевлаштуванні громадян в Україні.

Адміністрація також повідомляє, що головним управлінням комунального і готельного господарства протягом року здійснюються перевірки туристичних фірм з метою контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності та підвищенням якості обслуговування туристів. Так, з початку 2003 р. Головним управлінням комунального і готельного господарства було виписано 964 акти про виявлення порушень ліцензійних умов, 367 розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, за поданням Головного управління Державною туристичною адміністрацією України анульовано дію ліцензії 170 туристичним підприємствам міста.

На 1 липня 2003 р. у м.Києві діяли 1305 туристичних підприємств, в яких зайнято майже 9 тис. працівників. Протягом І півріччя 2003 р. ліцензію на провадження туристичної діяльності отримали 246 організацій, при цьому створено близько 492 нових робочих місць у м.Києві.

За період 2000–2003 рр. скарг, іншої інформації щодо порушення прав громадян України за кордоном на адресу Київської міської державної адміністрації не надходило.

В цілому слід відзначити конструктивний підхід до опрацювання Спеціальної доповіді Уповноваженого з прав людини, обраний Київською міськдержадміністрацією. Важливо, що в листі висловлені конкретні пропозиції для співпраці з Уповноваженим.

Місто Севастополь. Севастопольська міська державна адміністрація у листі за підписом в.о. голови П.Кудряшова повідомила, що основною причиною трудової міграції населення Севастополя є передусім недостатня кількість робочих місць для кваліфікованих спеціалістів.

У Севастополі знаходиться три вищих навчальних заклади і 25 філіалів престижних вузів України і Росії, а це щорічно — декілька тисяч випускників. Багато з них, не знайшовши роботи в Севастополі, їдуть до Росії та інших країн.

У Севастополі активно працює громадська організація “Молодіжний центр жіночих ініціатив”, яка працює по ряду проектів, один з яких – боротьба з торгівлею людьми.

Члени організації в школах і вищих навчальних закладах міста читають лекції про торгівлю людьми, поширюють рекламні та інформаційні матеріали про те, як поводитися за кордоном, як себе захистити, куди і до кого звернутися, як влаштуватися працювати за кордоном легально, що потрібно знати, виходячи заміж за іноземця, про запобіжні заходи при виїзді на заробітки або навчання за кордон. Працює телефон “гаряча лінія”. У даний час проводиться робота з організації нового проекту “Захист моряків за кордоном”.

Безробіття в Севастополі має “жіноче обличчя”. У місті ведеться декілька судових процесів про вивезення обманним шляхом дівчат на Кіпр, до Сирії.

На жаль, у місті не ведеться статистики про порушення прав мешканців міста під час їх перебування за кордоном і проблем, які виникають у зв’язку з цим.

Проаналізувавши надану Севастопольською обласною державною адміністрацією інформацію, доводиться з прикрістю констатувати, що проблема трудової міграції мешканців міста не отримала належної уваги в діяльності адміністрації. Водночас неодноразові звернення моряків м.Севастополя, які потрапляють у кризові ситуації за кордоном, до Уповноваженого з прав людини свідчать про необхідність проведення міською адміністрацією більш системної роботи з цих проблем.

В цілому, за деякими винятками, керівництво регіонів України з розумінням поставилося до питань, порушених у Спеціальній доповіді та поданні Уповноваженого з прав людини. У багатьох відповідях висловлена підтримка висновків та пропозицій, сформульованих у Спеціальній доповіді Уповноваженим з прав людини.

Більшість обласних рад забезпечили поширення доповіді на низовий рівень, з подальшим ознайомленням і вивченням її на місцях та врахували пропозиції районних та селищних рад при підготовці матеріалів Уповноваженому з прав людини.

У відповідях відзначається проблема отримання статистичних даних, які об’єктивно відображали б реальний стан справ у регіоні у сфері трудової міграції. Було, зокрема, зазначено, що офіційні дані щодо працевлаштування значно відрізняються від реальних.

У низці відповідей з регіонів мають місце пропозиції, що заслуговують на увагу. Серед них:

n     розробити концепцію національної міграційної політики та створити єдиний державний орган, відповідальний за розробку та реалізацію такої політики;

n    внести відповідні зміни до законодавчих актів, що регламентують порядок легалізації заробітної плати, отриманої за кордоном, та проведення зарахування цього часу роботи до трудового стажу, здійснення пенсійного забезпечення;

n      забезпечити визнання за кордоном дипломів про освіту, виданих в Україні;

n     з метою посилення соціального захисту дітей, запобігання їх бездоглядності внести зміни до законодавства з питань виїзду за кордон, зокрема, обмежити надання дозволу для виїзду за кордон громадянам, які мають неповнолітніх дітей, доки не буде вирішене і підтверджене питання опікунства над дитиною;

n   запровадити обов’язкове страхування громадян України перед їхнім виїздом для працевлаштування за кордон, а також створити страховий (благодійний) фонд, кошти якого використовувалися б для надання правової допомоги трудящим-мігрантам, перевезення хворих та транспортування загиблих з їх числа;

n    сприяти створенню мережі неурядових організацій на державному та міжнародному рівнях для більш якісного надання консультацій з правових питань трудящим-мігрантам щодо легальності працевлаштування та допомоги постраждалим у поверненні на Батьківщину;

n     видавати довідник з питань працевлаштування за кордоном та розміщувати інформаційні стенди у радах базового рівня тощо.

Важливо зазначити, що окремі обласні ради звернули увагу на обмеженість повноважень органів місцевого самоврядування у вирішенні питань, пов’язаних з трудовою міграцією. У зв’язку з цим було запропоновано внести зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування”.

Більшість органів влади окреслили окремим питанням, пов’язаним з трудовою міграцією, проблему торгівлі людьми, зробивши відповідний аналіз і надавши інформацію з цього питання.

Уповноважений з прав людини вважає за доцільне і надалі проводити регіональний моніторинг проблем трудової міграції на періодичній основі з подальшим його узагальненням на загальнодержавному рівні.